На вулицях українських міст часто можна зустріти людей похилого віку, що продають особисті цінності – шматочки свого життя, щоб отримати невеликий додатковий дохід, необхідний для покриття щоденних побутових потреб. Це наші бабусі і дідусі, наші вчителі, наші сусіди, які не можуть прожити на свою невелику пенсію. Залишатися байдужим вкрай складно. Багато українців готові допомогти людям похилого віку, але не знають, як це зробити, або не мають достатньо часу, або сподіваються, що знайдуться інші, які допоможуть.
Однак, є в Україні активні люди, які починають допомагати літнім, не рахуючись зі своїм вільним часом, ті, хто ставить своїм завданням зробити життя самотніх людей похилого віку кращим і яскравішим. Згодом такі активісти об'єднуються в команди однодумців, створюють громадські організації і вже системно працюють у сфері, яку вони для себе обрали. Одна з таких команд – це благодійний фонд "Старенькі".
"У нас з самого початку не було мети створювати свій благодійний фонд, ми хотіли стати волонтерами саме в організаціях, які піклуються про самотніх "ба" і "дє", - згадує співзасновниця фонду Ірина Бараненко. – Але, пошукавши в інтернеті і серед знайомих інформацію про соціальні проєкти, які б допомагали людям похилого віку, ми зрозуміли, що таких в Україні на той момент не було. Тоді ми і вирішили: треба діяти... Ми почали з нуля, спираючись тільки на свій власний досвід і щире бажання щось робити, а не скаржитися".
Благодійний фонд, створений п'ятьма українськими дівчатами, щоб зробити старість в Україні щасливішою, діє вже шостий рік. За цей час його учасники зібрали понад 6 тисяч продуктових наборів для самотніх людей похилого віку, 3 млн грн допомоги. Спочатку фонд виник в Києві і допомагав пенсіонерам кількох районів, а зараз він опікується літніми людьми також у Львові та Дніпрі. Надалі Фонд планує шукати однодумців по всій Україні.
БФ "Старенькі" – яскравий приклад того, як активні українці вміють брати на себе відповідальність і по цеглинці будувати громадянське суспільство. Цей приклад – один з багатьох. В Україні подібних ініціатив стає все більше і більше, адже існує багато різних способів, за допомогою яких люди можуть домогтися позитивних змін у суспільстві.
У березні цього року стартувала нова інформаційна кампанія Європейського Союзу "Громадянське суспільство – це ТИ"; і дуже важливо, щоб вона не пройшла непомітною на фоні безлічі тривожних світових новин. Мета цієї кампанії – нагадати нам всім про те, що робити добрі справи ніколи не рано і не пізно; а також – показати реальні приклади того, як кожен з нас може стати "супергероєм" для тих, хто цього потребує.
Владислав Никитюк, український актор і громадський активіст, твердо вірить в головний слоган кампанії "Змінити світ – можеш і ТИ" і виступає в якості її офіційного промоутера. Влад сподівається, що ця інформаційна кампанія не залишить українців байдужими і спонукатиме до дій. Влад демонструє це власним прикладом, беручи участь у проєкті створення аудіокниг для дітей з порушеннями зору "Книги, що говорять".
"Громадянське суспільство для мене – це малі і великі справи, які роблять світ навколо кращим, привітнішим, комфортнішим для кожного – незалежно від статусу, віку, достатку і можливостей. Це ти і твої друзі, які не чекають, поки хтось побудує дитячий майданчик або допоможе літній людині, а просто роблять це... Це твій однокурсник, який вже сьогодні бере участь у наглядовій раді району і відстоює інтереси його мешканців. Великі зміни починаються з невеликих справ кожного з нас. Повір, що змінити світ можеш і ТИ! Приєднуйся до громадських ініціатив або створюй свою! #GOZNAMY", - закликає Владислав.
Але наскільки сьогодні українці готові долучатися до діючих громадських ініціатив? Як показує дослідження поведінки людейу всьому світі, проведене в 2009-2018 роках, 35% українців реально допомагають незнайомим людям, 18% роблять пожертви на благодійність, а 19% мають досвід роботи волонтерами в громадських організаціях.
Доброю новиною є і зростання довіри до громадянського суспільства за останні роки: наприклад, в ході опитування програми ENGAGE, що проводилось в 2018 році, 60% респондентів заявили, що вони довіряють об'єднанням волонтерів, а 45% – громадським організаціям.
Історії ініціатив "Старенькі" і "Книги, що говорять" є яскравими прикладами того, як звичайні люди можуть впливати на життя інших тут і зараз, в нашій Україні.
Інші приклади діючих в Україні громадських ініціатив дивіться на сторінці інформаційної кампанії, а також у соціальній мережі Facebook.