Кабмін презентував план місії ООН: хто замінить Кучму і що з миротворцями

У Кабміні представили своє бачення миротворчої місії ООН на Донбасі. Планується, що вона буде розділена на три частини. Раніше наші західні партнери назвали країни, які хочуть взяти участь в ній.

Як поділять

Таємницю над "блакитними касками" ООН відкрили в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій.

"Наша ініціатива повинна бути консенсусною з більшістю країн. Якщо всі союзники України підтримають запропоновану модель, у РФ не буде виходу", – заявив голова міністерства Вадим Черниш.

Передбачається, що місію поділять на збройні миротворчі сили, поліцейський компонент і цивільний контингент. Перші відповідатимуть за розведення сил і їх роззброєння, демілітаризацію території і розмінування.

Миротворці поліцейської частини займуться підтримкою правопорядку, захистом приватної власності та підготовкою кадрів собі на заміну. Вони відповідатимуть за діалог між українськими правоохоронними органами та місцевим населенням.

Гуманітарні питання віддадуть на відкуп цивільному контингенту. Насамперед йдеться про соцдопомогу, відновлення систем освіти, культури та охорони здоров'я на окупованих територіях. Серед його функцій – проведення місцевих виборів, відновлення економіки і інфраструктури, повернення до цих регіонів внутрішніх біженців. Саме "цивільні" миротворці документуватимуть порушення прав людини в районі конфлікту.

Хто поїде

Раніше спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер назвав країни, які не проти надати миротворців.

"Низка держав вже заявили, що готові внести свій вклад. Це Швеція, Фінляндія, Австрія, Білорусь, Сербія і Туреччина. Хороший діапазон, до складу якого кілька держав, які розглядаються в Росії більше як частина Заходу, і кілька держав, які розглядаються на Заході більше як частина простору СНД. Відчуття балансу було б логічним", – підкреслив дипломат.

Щоправда, присутність Білорусі серед миротворців бентежила експертів. Є побоювання, що під виглядом білорусів будуть кадрові російські офіцери..

Які проблеми

Аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич каже, що представлений проект місії можна критикувати, але він відображає найприйнятніший для нас варіант.

"План виглядає досить цілісним. Але є моменти, які з кожним роком все менше співвідносяться з реальністю. Наприклад, тема повернення тимчасово переміщених осіб. Чи захоче родина, яка виїхала на мирну територію, повертатися? Які інструменти мотивуватимуть людей переїхати назад?" – каже експерт.

Ще однією проблемою, на думку Тишкевича, стане питання грошей – в плані немає моделі економіки, яку потрібно будувати на Донбасі:

"Як це буде? Ми відновлюємо мінімальний рівень критичною інфраструктури і безпеки? Але тоді хто туди повертатиметься?".

Політолог Руслан Бортник сумнівається, що РФ прийме план:

"Примусити буде дуже складно. Таких прикладів, особливо якщо йдеться про ядерні країнах, наразі не було".

Мінськ залишився без Кучми

Другий президент України Леонід Кучма покинув свій пост у тристоронній переговорній групі щодо Донбасу, яка збирається в Мінську. Цю посаду він обіймав з 23 червня 2014-го.

"Леонід Кучма подякував колегам в контактній групі. Таким чином підведений підсумок його роботи представника України", – заявила прес-секретар Кучми Дарина Оліфер після чергового раунду переговорів у вівторок, 2 жовтня.

За словами самого Кучми, рішення пов'язане з його віком – 9 серпня другому президентові виповнилося 80 років.

Представник ОБСЄ Мартін Сайдік сказав, що у вівторок питання заміни представника нашої країни не обговорювалося, але пізніше назвав прізвище потенційного кандидата на цей пост.

"Хтось повинен бути керівником української делегації. З нами завжди Руслан Демченко", – додав він. Демченко – дипломат і радник президента Петра Порошенка.

З 2006-го по 2010-й він керував офісом президента України, а з 2010-го по 2014-й працював в МЗС.

Наступний раунд переговорів в Мінську заплановано на 16 жовтня.

Закон про Донбас продовжать заради санкцій

Президент Петро Порошенко запропонував Раді продовжити закон про особливий статус Донбасу до 31 грудня 2019 року. Норма почала діяти 18 жовтня 2014-го, а минулого року її дію продовжили до 10 жовтня 2018-го. Гарант зареєстрував законопроект про її пролонгацію на сайті ВР як невідкладний.

За словами віце-спікера ВР Ірини Геращенко, цей крок необхідний для збереження антиросійських санкцій з боку західних країн. Основне положення документа залишилося незмінним – особливий статус Донбас отримає тільки за умови, що країна-агресор (РФ) виведе всі незаконні збройні формування, бойовиків і військову техніку з території України.

Верховна Рада підтримала законопроект №9153 "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей". За відповідний документ проголосували 245 народних депутатів.