/ Фото: Анастасія Іскрицька
Згідно з українським законодавством, людям, які втратили житло не зі своєї вини, держава повинна купити або побудувати нове житло, однак на практиці постраждалі роками туляться в гуртожитках.
Уже рік аварійний будинок в Чернівцях, в якому живе Надія Рудакова, потроху розвалюється. Минулої весни комісія встановила, що руйнування відбувається через зсув, і що жити в такому будинку небезпечно.
З аварійного будинку Рудаковій запропонували переселитися до гуртожитку, умовляючи не звертати уваги на не найкращі умови проживання, оскільки "це тимчасово".
У запропонованому гуртожитку живуть тут ті, хто залишився без даху над головою через НП. Для більшості тимчасові кімнати стали постійними – 18 кв м на родину, загальна кухня і туалет на 170 родин.
Шість років тому в будинку погорілиці Ніни Куржак спалахнула пожежа. Даху позбулися п'ять родин, і три з них є сусідами в гуртожитку. Четверта погорілиця померла, і тільки одній родині місто виділило нове житло.
Куржак розповідає, що їй відмовляють в наданні нового житла на тій підставі, що причина займання у вигляді проводки, що замкнула, не є стихійним лихом.
При цьому, згідно із законом, погорільців повинні забезпечити житлом, побудувавши або купивши його за гроші з місцевого бюджету, кажуть юристи.
"Він (потерпілий. – Ред.) має право на отримання житла від держави для проживання, з подальшим наданням не тимчасового житла, а постійного... Для того, щоб надати житло, житло має бути. Він лише отримує право отримати його позачергово" , – пояснив юрист Михайло Ільяшев.
"Загальна черга пільговиків, які мають право претендувати на отримання житла, – близько 800 родин. Зрозуміло, що міська влада не може вкласти гроші в 800 квартир – ні купити, ні вкласти кошти з бюджету в їх будівництво", – розповів, у свою чергу, Чернівецький міський голова Олексій Каспрук.
Разом з тим, в Україні немає загальної статистики щодо того, скільки українців залишилися без даху над головою через пожежі, потопи та зсуви. Також немає для таких людей і окремої черги на житло.
Так, у вересні 2016 року в Павлограді (Дніпропетровська область) вибух газу в багатоповерхівці залишив на вулиці 30 родин. Ще три родини залишилися без даху над головою через обвалення будинку в центрі Кропивницького, а вибух газу в Сумах пошкодив півсотні квартир – і це тільки за останні півроку.
Ще п'ять років тому квартирне питання могло вирішитися для багатьох. Забудовники віддавали місту п'ять відсотків зведеного житла – спеціально для черговиків. Однак, з 2011 року закон змінили – будівельники віддати не квадратними метрами, а грошима.
"Тут є маса варіантів, де може підключитися корупційна складова, тому що яку тобі пайову частку нарахують в грошах, все залежить від того, як ти там домовишся", – зазначила експерт ринку нерухомості Світлана Бовсуновська.
Через 5 місяців після трагедії одеситів розселяють з аварійного будинку – через сильні дощі обвалилася стіна в їх двоповерхівці. До окремих квартир переїжджають п'ять родин – вони чекатимуть, поки відновлять їх будинок.
"Ми ходили на Думську площу, ми стояли з плакатами, ми вимагали, щоб нас мер прийняв", – розповіла одеситка Олена Кротова, яка отримала квартиру на час ремонту будинку.
У Чернівцях житло Рудакових ремонтувати ніхто не збирається – вони переїхали до гуртожитку, і бояться застрягти в 18-ти метровій кімнаті назавжди.
Будинок Рудакової просів на 20 см, а від обвалу його утримує залізна стяжка, яка оперізує всю будівлю. За декілька метрів від будинку – обрив, куди і ризикує сповзти цей будинок, а крім нього, ще й два сусідніх.
Експерти кажуть, що вихід один – страхувати своє житло.
"Комплексне страхування однокімнатної квартири коштує в середньому до 1000 гривень. І тоді ви можете розраховувати на відшкодування повної її вартості", – пояснив керівник напрямку зі страхування майна Андрій Дзюба.
Таким чином, постраждалим від НП і природних катаклізмів українцям гарантовано койко-місце в гуртожитку, але на цьому рішення квартирного питання зупиниться.