Пластик міцно увійшов в наше життя і йти не збирається. Приблизно сто його мікрочастинок потрапляє до нашого організму під час прийому їжі, стверджують вчені. Це може бути упаковка продуктів, поліетиленові пакети, одноразовий стаканчик з чаєм – що завгодно. Таких частинок ми поглинаємо близько сімдесяти тисяч за рік. Багато це чи мало? І головне – безпечно чи ні?
Купив – викинув. А потім знову купив і знову викинув. Кожен день ми, не замислюючись, збільшуємо кількість пластикових відходів.
Валерій Кривошей, кандидат хімічних наук, президент Клубу пакувальників каже, що щорічно люди використовують і потім викидають близько трьох мільйонів тонн різних видів упаковки. Це величезна кількість.
А чи може пластик отруювати продукти, які в ньому зберігаються? Вчені по всьому світу шукають відповідь.
Журналістська організація ORB Media з Вашингтона організувала масштабне дослідження. У дев'яти країнах купили 259 пляшок води популярних брендів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
"Ми відкрили кожну і додали барвник Nile red. Він добре пристає до будь-якого пластику, але не взаємодіє з природними матеріалами", – розповідає Шеррі Мейсон, професор кафедри хімії Державного університету Нью-Йорка в Фредонії.
Потім воду вивчили під мікроскопом в інфрачервоному світлі: підфарбовані частки дали флуоресцентний ефект. В одній з пляшок виявили понад десять тисяч часток пластику на літр.
В середньому, в одному літрі виявили більш як десяток великих частинок товщиною з людську волосину і три сотні поменше.
93 відсотки дослідженої води містили полімери: поліпропілен (54%) – з нього роблять кришечки, нейлон (16%), полістирол (11%), поліетилен (10%), поліестер і поліетилен-терефталат (6%) – ПЕТ.
Автори дослідження припускають, що пластик потрапив для води або з упаковки, або ще на стадії розливу. Рік тому вчені вже знаходили полімери у водопровідній воді, морепродуктах, морській солі, пиві і навіть повітрі. Тривожні дані надходять з різних куточків Землі, але тільки не з України. Моніторинг в нашій країні просто не проводиться.
Більш того, виробники рідко вказують, з якого матеріалу зроблена упаковка. Закони цього не вимагають.
З усього різноманіття напоїв в пластикових пляшках експерт тільки на одному знайшов значок ПЕТ – поліетилен-терефталат. Він вважається більш безпечним, ніж полікарбонат.
В Японії полікарбонат покривають спеціальним захисним шаром, а у Франції і Канаді його заборонили використовувати як тару для дитячого харчування. В Україні з полікарбонату зазвичай роблять бутлі для доставки води.
Невелика команда українських винахідників запропонувала альтернативу: бутель з нержавіючої сталі.
На відміну від пластику таку тару можна мити окропом без хімічних миючих засобів. Термін служби – мінімум 10 років, тоді як полікарбонат використовують 2-3 роки. І вже знаходяться люди, готові платити за воду "plastic free" 380 гривень "плюс" 2500 тисячі застави за сам бутель.
Хімік Олександр Макаренко не п'є воду з кулерів, але купує в пластикових пляшках. Нагадує, що її не можна зберігати при температурі вище 20 градусів.
А як щодо води в склі? Може, варто віддавати перевагу їй?
Ось і на столах у високопоставлених чиновників зазвичай не побачиш пластика. Президент клубу пакувальників Валерій Кривошей розповідає, що в скляній тарі знаходили ще більше шкідливих речовин, ніж в ПЕТ-пляшках.
Хороша новина: концентрація фенолів і фталатів у воді з пляшок мізерно мала. Щоб перевищити норму, потрібно за день випити від 50 до 100 літрів. Але чи можуть шкідливі речовини накопичуватися в організмі? Учені поки не знають.
Звична картина в столичному супермаркеті. Кожен покупець в середньому використовує п'ять пакетів: один великий і чотири маленьких.
У деяких магазинах частина пакетів з біологічно руйнуватися матеріалу. Коштують вони не дорожче звичайних – близько чотирьох гривень.
На ньому є вказівка, що цей пакет не шкодить навколишньому середовищу. Дозволяє йому за 2 роки розкладатися, на відміну від звичайного пластика, який розкладається протягом 100 років.
Секрет в спеціальній добавці, яка робить молекули полімерів коротше, завдяки чому з часом вони і руйнуються. Не в змозі повністю відмовитися від пластику, людство шукає способи, як хоча б зменшити його шкоду.
Раніше ми писали, що британський уряд планує заборонити продаж пластикових соломинок, мішалок і вушних паличок, щоб захистити річки і океани від забруднення.
В Японії винайшли бактерії, які харчуються полімерами .