Місія ОБСЄ на сході. Майже завжди виїжджають на патрулювання з лікарем і зв'язуються зі штабом по супутнику. Фото AFP
Всупереч Мінським домовленостям бої на Донбасі досі не припиняються. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ (СММ), яка виступає в Україні контролером перемир'я, за словами волонтерів, експертів та українських військових, не завжди знаходиться в гарячих точках Донбасу і деколи не помічає обстрілів бойовиків. "Сегодня" з'ясувала, як працюють спостерігачі на сході.
Місія ОБСЄ в Україні включає 459 спостерігачів з 40 країн. Найбільше – з США – 49 осіб та Росії – 26 осіб. "Працює в місії з 459 осіб і 201 українець, але в якості радників, перекладачів, адмінперсоналу, – розповіли в прес-службі СММ. – На сході зараз знаходиться 350 осіб. Їх точки дислокації – в Маріуполі, Сєвєродонецьку та Краматорську. Співробітники розбиті на групи, працюють позмінно. Кожна команда ділиться на патрулі: наприклад, по 6 осіб у двох машинах. Щодня таких патрулів виїжджає близько 35. Майже в кожному є лікар, а всі авто пов'язані між собою по супутнику. Вони збирають інформацію і зводять її в один звіт". Свої звіти спостерігачі направляють країнам-учасницям і в свою штаб-квартиру в Австрії. Там єврочиновники збираються і обговорюють ситуацію по Україні на підставі цих даних.
Пересуваються спостерігачі тільки в броньованих авто з логотипами ОБСЄ декількома мовами. Вони одягнені в синьо-білі бронежилети і каски з логотипами організації. Завдання СММ – зібрати інформацію на місцях. Завдання спостерігачам дає операційний відділ, вони також можуть реагувати на повідомлення ЗМІ і дзвінки місцевих жителів.
Після Мінських угод, СММ контролює ще й відведення важкого озброєння. "Щоб ми змогли його підтвердити, нам потрібно знати, де знаходиться ця зброя, за яким маршрутом її будуть відводити і де вона згодом буде зберігатися, однак для цього ОБСЄ потрібен безперешкодний доступ до будь-якої точки конфлікту, який є не завжди", – додали в прес-службі.
Там, де безпечно. Правда, волонтери, які побували на фронті, розповіли "Сегодня", що спостерігачів ОБСЄ практично немає саме в зоні бойових дій. "Я їх бачила тільки під готелями, де вони живуть, і ресторанами, – стверджує волонтер Тетяна Ричкова. – У район Авдіївки, Пісок, Широкиного вони майже не їздять. Вони в основному тримаються в навколишніх селах за 40 км, а що там можна побачити?". Українські військові кажуть, що користь від ОБСЄ є. "Принаймні, бойовики десь не так активно застосовують важке озброєння, як могли б, якби знали, що за ними не стежать", – сказав нам спікер АТО Анатолій Стельмах.
У прес-службі СММ підтвердили, що не їздять в гарячі точки, оскільки там немає гарантії безпеки їх працівників: "У нас немає, наприклад, інформації про знаходження мін і розтяжок, тому діяльність спостерігачів може бути обмежена".
"Замість ОБСЕ- миротворці"
Політолог Володимир Фесенко вважає, що місія ОБСЄ за час конфлікту на Донбасі показала, що не виконує всі завдання. "Мінські угоди припускають, що ОБСЄ повинна виконувати не тільки наглядову функцію, а й виступати в ролі посередника, забезпечуючи процедуру припинення вогню і відведення важкого озброєння. Але реалізація угод показала поганий результат. Їх не пускали під Дебальцеве, їм погрожують зброєю, вони не можуть реально проконтролювати відведення. Складається враження, що часом вони діють за принципом "нічого не бачу". Наприклад, один з останніх звітів зафіксував 130 вибухів в районі донецького аеропорту, але звідки саме вони були, місія не знає. Тому й виникла ініціатива з миротворцями, оскільки ОБСЄ не може ефективно сприяти вирішенню конфлікту".