Як Росія бачить майбутнє Донбасу: три сценарії

11 лютого 2015, 07:50
Росія хоче зберегти політичний вплив на Донбас, але за українські гроші

Фото: AFP

На Донбасі РФ відпрацьовує досвід ведення гібридних воєн, раніше проведених в Придністров'ї, Абхазії, Південній Осетії і Чечні, кажуть експерти. Не раз в західних ЗМІ, з посиланнями на авторитетних дипломатів, з'являлася інформація про пропозиції Володимира Путіна "пустити" схід України по одному з цих сценаріїв. А все тому, що, на відміну від Криму, РФ не зможе постачати Донбас грошима: страждаюча від санкцій економіка, в умовах падіння цін на нафту, і стрімкої девальвації рубля, цього просто не витримає. Більше того: такими діями Кремль змусив європейські країни переглянути свою "оборонку".

Україна ж, за словами нашого президента, ніколи не допустить жодного з пропонованих Путіним сценаріїв для Донбасу. У цьому нас підтримує Захід: якщо сьогодні в Мінську, на зустрічі лідерів "нормандської четвірки", Путін не піде на поступки, відключення від міжнародної банківської системи SWIFT РФ не минути. А США серйозно готуються продавати Україні летальну зброю – якщо раптом РФ збереться наступати. Поки Москва думає, "Сегодня" разом з експертами з'ясувала, чому у Путіна не вийде реалізувати в Донбасі жоден із задуманих сценаріїв.

Реклама

Варіант 1: РФ на Донбасі йде шляхом Грузії

Як і у нас на сході, Кремль, який побажав контролювати Грузію, на початку 1990-х почав підігрівати сепаратистські настрої в Абхазії, а пізніше, в 2000-х – і в Південній Осетії. Грузія, як і Україна, боролася за свої території, але програла регулярним військам і авіації РФ, які в цьому конфлікті РФ використала абсолютно відкрито. Після затяжної війни Абхазія і Південна Осетія перетворилися на "частково визнані республіки": цивілізований світ вважає їх територією Грузії, а Росія – незалежними країнами.

Про плани Путіна пустити Донбас за грузинським сценарієм заговорили на початку літа 2014-го після псевдореферендума 11 травня в Донецькій і Луганській областях: ватажки так званих "ДНР" і "ЛНР" заявили, що понад 90% населення нібито висловилися за самостійність регіону, а до кінця травня вони в односторонньому порядку виявили бажання приєднатися до РФ. Але, на відміну від Абхазії та Південної Осетії, чию незалежність Кремль в підсумку визнав, прохання ватажків так званих "республік" були проігноровані.

Реклама

За словами експертів, реалізувати на Донбасі грузинський сценарій не вдасться через економічну цінність Донбасу. Для порівняння: до конфлікту на території Абхазії проживало близько 300 тис. Осіб, а на Донбасі – майже 5 млн. У радянські часи Абхазія непогано заробляла на туризмі, а після війни населення – за межею бідності: РФ, хоча і робила невеликі вливання в економіку регіону, але всі їх з'їдала тотальна корупція. З Донбасом складніше: "Там зосереджені величезні виробничі потужності, металургійні та коксохімічні заводи, вугільні шахти. Після анексії Криму, який Росії доводиться утримувати, відновлення та утримання сходу України Москва не потягне. Одна справа – виділяти гроші на вирощування мандаринів в Абхазії, а зовсім інша – добувати вугілля на Донбасі", – вважає політолог Вадим Карасьов.

Варіант 2: заморозка конфлікту або Придністров'ї

Пізніше з'явилися чутки, що в планах Кремля – зробити з Донбасу друге Придністров'я, де, як і у випадку з Абхазією і Південною Осетією, РФ підтримала місцевих сепаратистів. Нагадаємо: причиною конфлікту стала спроба Кишинева ввести в Молдавії єдину держмову – молдавську, проти чого виступили російськомовні жителі Придністров'я (понад 30% населення).

Реклама

 

Але, на відміну від Донбасу, там РФ навіть не довелося офіційно вводити або замасковано перекидати свої війська: за часів СРСР у Придністров'ї дислокувалася 14-а гвардійська армія, яка після розпаду Союзу стала російською. У підсумку, за згодою сторін і за посередництва Заходу, конфлікт заморозили, а РФ досі дотує Тирасполь.

За прикладом Донбасу, в Придністров'ї пройшло вже 7 референдумів: в ході останнього, в 2006-му, 97% людей висловилися за плавний "дрейф" до складу РФ, але ...Вона "республіку" так і не прийняла.

З одного боку – сценарій Придністров'я на Донбасі вигідний Кремлю. За допомогою замороженого конфлікту, який РФ зможе у разі потреби підігрівати, Кремль буде тримати Україну на короткому повідку. Але, як і у випадку з Абхазією, все впирається в гроші: у порівнянні з 5 млн населення Донбасу, в ПМР – близько 555 тис. Основа економіки Придністров'я – Молдавська ГРЕС і Молдавський металургійний завод, які після війни перейшли у власність російських монополістів. У випадку з Донбасом так не вийде: за словами екс-губернатора Донеччини Сергія Тарути, через конфлікт багато шахт і заводів Донбасу зруйновані, і у народу немає роботи: "У них не буде іншого виходу. Вони продовжать воювати".

Варіант 3: Друга Чечня. Автономія за гроші Києва

Про чеченський сценарій, поряд з придністровським, заговорили восени минулого року. Так, на саміті G20 в австралійському Брісбені, під час переговорів з Ангелою Меркель, Володимир Путін виклав своє бачення вирішення конфлікту. "Путін заявив, що Київ повинен домовитися з бойовиками, як це сталося у РФ з Чечнею – купуючи їх автономією і грошима. Можливо, така пропозиція здавалась розумною з точки зору колишнього полковника КДБ. Але для дочки пастора зі Східної Німеччини, з глибоко вкоріненим почуттям справедливості, це було неприйнятно", – написала The Financial Times у статті під назвою "Битва за Україну...", посилаючись на свої джерела.

Чечню, яка після розпаду Союзу боролася за незалежність, РФ не відпустила – інакше, слідом за Чечнею, незалежності захотіли б і інші суб'єкти федерації. Друга війна тут закінчилися тільки в 2000-му: тоді Кремль домовився з Ахматом Кадировим, запропонувавши йому "автономію і гроші".

У випадку з Донбасом Путін пропонує спотворений чеченський сценарій: він хоче, щоб Київ зняв економічну блокаду з регіону і відбудував зруйновану РФ інфраструктуру за свої кошти, а Кремль у той же час збереже політичний вплив на регіон. Але українські та західні лідери відкинули пропозицію глави РФ і заявили: спочатку Путін повинен вивести з Донбасу своїх солдатів і найманців і перекрити кордон. Тільки після цього почнеться повернення областей в політико-правове русло України, з подальшими місцевими виборами. А відбудовувати зруйновану інфраструктуру будуть на гроші Заходу – які ми отримаємо на Донорській конференції у квітні.