Тарифи, що зростають, вже забирають значну частину доходу. Їжа – не меншу. А людині потрібно в щось одягатися, чимось користуватися в побуті… Чи можна заощадити на необхідному і не відчувати себе жебраком?
У шафі кожного з нас є речі, які ми не носимо просто роками. Або з моди, скажімо, вийшли, чи ми з розміру вийшли, або ж є якийсь незначний дефект, але річ ми все одно не носимо. Що з нею робити? Викидати – начебто й шкода, але вона лежить просто мертвим вантажем.
У хороші часи все непотрібне відвозили на дачу, віддавали в добрі руки, або просто викидали. Настали інші часи: одяг, взуття, побутова техніка, яку ми могли собі дозволити, стає недоступною. Це тому, що імпорт через стрибок долара подорожчав у рази. А те, скільки його серед речей, що повсюдно використовуються в побуті, шокує.
80% всієї техніки, що продається на ринку, 85% – побутової хімії, 90% одягу і 95% взуття. Все це тепер у рази дорожче. Фінансовий експерт Олександр Романишин закликає не впадати у відчай.
"Але, це тимчасова тенденція, в якийсь момент вона вирівнюється і повертається до тієї точки, коли ціна сформувалася на рівні купівельної спроможності, рівень доходів населення підріс", – каже експерт з корпоративних фінансів Олександр Романишин.
Поки дохід населення не підріс – треба якось жити. І ми вирішили випробувати на собі: чи можна приловчитися, і не купувати нові речі. Адже є старі. Почнемо з найскладнішого і показового: взуття. Знаходимо у себе в шафі морально застарілу пару – і до шевця.
У Сергія досвідчене око і рука набита, із взуттям він працює вже 16 років. Ріже без зайвих сентиментів. Виявляється, що такий безнадійний носок, як на цих черевиках, Сергій вже давно й успішно вміє перетворювати в новий, модний. Наштовхнула на таку творчість постійна клієнтка.
"Вона намагалася вдома сама ножем різати. Принесла ось так ножем порізані кухонним. Тобто все, взуття вже не одягнеш – відчикрижила. Каже: що-небудь зробіть", – розповідає швець Сергій Хазаров.
І він робить. Щоправда, щоб побачити результат – довелося провести з ним повний робочий день. У майстерні – ажіотаж.
Але ось нарешті один черевик готовий. Різниця, погодьтеся, є. Ще трохи – і готовий другий. Майже, як нові. І недорого.
"Знаєте, пара на пару не схожа, від 200 гривень і, скажімо, вище вже. Треба дивитися, яке взуття: можуть і крокодила принести, і зі змії", – говорить швець.
На черзі одяг. Стара джинсова сорочка з ненормально довгими і широкими рукавами і чоловічі джинси з діркою. Чи можна ці речі реанімувати?
Сорочка відразу пішла в роботу. З джинсами, як нам здавалося, все буде складніше: на них дірка.
Те, що виходить у результаті, нагадує вишивку гладдю. Джинси ще послужать. Апгрейд сорочки – 60 гривень, штанів – 80. І ці гроші також можна заощадити, якщо вдома є швейна машина.
"Треба поставити правильну голку, правильний транспорт, потрібно поставити правильну голкову пластину – і все це можна зробити вдома", – каже майстер з ремонту одягу Костянтин Дударенко.
Американка Лорен Сінгер, еколог за освітою, у свої 23 роки вже прославилася на весь світ як дівчина, яка не виробляє ані грама сміття. Вона не використовує пластик, органічні відходи відносить у фермерські магазини, де з них роблять добрива, і взагалі живе під девізом: "Менше споживацтва – менше відходів". Проблему з одягом Лорен вирішила для себе давно і всерйоз. Все, окрім нижньої білизни, купує виключно в секонд-хенді.
"Навіщо витрачати на джинси, скажімо, 100 доларів, якщо я можу купити дизайнерські джинси за 10 доларів?", – каже екоактивіст Лорен Сінгер.
Цим нас здивувати складно – багато українців давно протоптали доріжку в магазини з вивіскою "Одяг з Європи". Але ще наша героїня зовсім не купує побутову хімію. Лорен робить сама лосьйони, бальзами, креми та порошки. А почалося все із зубної пасти.
"Мені потрібна харчова сода, трохи органічної кокосової олії. Кокосова олія дуже корисна, можна заодно і догляд рук організувати. Ось так я роблю свою зубну пасту вже 4 роки. Це був перший продукт, який я навчилася робити. Якщо звичайна паста коштує від 1 до 7 доларів, то ця обходиться мені від 30 до 60 центів", – говорить екоактивіст Лорен Сінгер.
"Дуже багато років я не купував нічого, чим зараз користуюся: ані навушників, ані плеєрів, ані телефонів. Мені простіше знайти якусь річ, яка коштує 300-400 гривень, ніж купити її", – каже майстер з переробок Геннадій Нечай.
Наш новий знайомий, Геннадій зі Львова, економить на побутовій техніці. Хоча, економією назвати це складно: він її просто не купує. Все, що потрібно, знаходить… на смітнику. Ми пройшлися з Геннадієм по його звичайному маршруту.
Зате вдома у нашого героя цікавого навалом. Практично вся техніка, яка стоїть у нього в кімнаті, знайдена, відремонтована і безвідмовно працює.
Крім пилососа, ще праска, програвач, лампи, вимикачі, навушники. До речі навушники – це основне джерело заробітку для Геннадія – він їх ремонтує. Комплектуючі не купує: як і все решта – знаходить. І всім у своєму житті задоволений.
"Ну, люди звикли – якщо у тебе немає грошей, то у тебе нічого немає, все: ти нічого не можеш дозволити собі, нормально жити не можеш. Насправді, по-моєму, нормально можна жити. У мене є практично все, що потрібно, я чудово почуваюсь", – говорить Геннадій Нечай.
Філософія, яку сповідує Геннадій, навряд чи близька для більшості українців, але почати економити можна просто зазирнувши у власну шафу.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційно-аналітичної програми "События недели" на каналі "Україна" за 29.03.2015 19:00.