/ Фото: Григорій Салай
Швидка допомога приїжджає на виклик в середньому за 8 хвилин, але часто пацієнтів лікують неефективно – такими є результати триденного моніторингу МОЗ роботи 30 підстанцій невідкладної допомоги. У відомстві зізнаються, що вперше якість роботи екстреної допомоги оцінювалася в ході чергувань разом з бригадами.
"Метою було отримання об'єктивних даних про стан швидких, які в подальшому допоможуть планувати ефективні заходи", – пояснила голова МОЗ Уляна Супрун.
Переважно спостерігачі виїжджали з медиками на виклики з приводу травм, втрати свідомості, серцево-судинних та легеневих проблем. Вони з'ясували, що у наших швидких немає проблем з швидким реагуванням – до пацієнта добираються в середньому всього за 8 хвилин. При цьому 94% викликів відбуваються в межах 20 хвилин, а 38% – в рамках 10 хвилин. З пацієнтом медики проводять в середньому 17 хвилин, ще за 10 – відвозять хворих до відділення. Більше половини (54%) викликів закінчуються саме госпіталізацією, але в 19% випадків народ до лікарні їхати відмовляється. У 24% випадків пацієнтам надають необхідну допомогу на місці. І тільки 2% викликів закінчуються смертю хворого.
Але якщо зі швидкістю справи йдуть непогано, то до якості допомоги є питання. Експерти зазначили, що нерідко медики швидких використовують неефективні або недоцільні ліки. Так, найчастіше (в 30% випадків) при скаргах на біль в грудях лікарі застосовують магнезію, тоді як вже доведена її неефективність при інфарктах, корекції серцевого ритму і зупинці кровообігу. Пацієнтам же старше 40 років з болями в грудях майже в половині випадків дають неефективні препарати, в тому числі гомеопатію і вітаміни.
Що робити
Спостерігачі радять переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги. Над цим в Міністерстві охорони здоров'я вже працюють.
"Наші експерти перекладають і адаптують сучасні міжнародні протоколи надання екстреної медичної допомоги. У них переглянутий як перелік препаратів для конкретних ситуацій, так і послідовність дій працівників", – кажуть там.
За результатами оцінювання рекомендують і оновити вимоги до працівників швидких, і підвищувати їх кваліфікацію в спеціальних навчальних центрах у всіх регіонах.
"Важливо, щоб навчання співробітників мало практичний характер. Для цього у всьому світі застосовуються спецобладнання і манекени, щоб кожен рух було багаторазово повторено і вивчено", – підкреслюють фахівці.
У МОЗ ж обіцяють цього року обладнати такі центри в Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та Києві.
Ще спостерігачі радять виділити кошти для створення особливих відділень екстреної медичної допомоги в лікарнях:
"Ситуація, коли бригада везе потерпілого до лікарні, в якій його не можуть прийняти, є неприпустимою. У кожній лікарні необхідні відділення, де пацієнт зможе отримати повний комплекс діагностики і лікування в невідкладному стані".
Розробка вимог до оснащення і персоналу таких відділень поки тільки в планах міністерства, але їх обіцяють затвердити наступного року. Виділення ж приміщень для таких відділів і закупівля необхідного обладнання ляже на плечі місцевих органів самоврядування.
"Протоколы устарели"
Медики швидких визнають проблему призначення не тих препаратів. Але, на їхню думку, персональна некомпетентність окремих працівників тільки частково пояснює цей нюанс.
"Багато хто діє за застарілими протоколами, де прямо написано використовувати ті чи інші вже не ефективні ліки. Можна самому моніторити інструкції від ВООЗ, але не завжди вони переведені, а англійську знають не всі", – розповів нам фельдшер Геннадій Крутко.
Він додав, що іноді підстанції просто не закуповують необхідні препарати і доводиться лікувати, чим є. Лікар згоден з експертами:
"Якщо протоколи перекладуть, оплатять навчання співробітників і збільшать фінансування швидких, багато проблем будуть вирішені".
Нагадаємо, раніше журналісти "Сегодня" з'ясували, які новинки медреформи чекають Україну 2019 року. Головними нововведеннями року, що настав, експерти вважають реформу "швидкої" і нові електронні інструменти в лікарнях.
А ще ми з'ясували, хто отримає безкоштовне УЗД і аналіз крові. Це стане можливим з 15 квітня – в МОЗ очікують, що на той час буде прийнята підготовлена ними постанова Кабміну. Наразі проект документа опублікований на сайті міністерства для обговорення.