Хлопці вражали цілі з дерева, бетону і металу / Фото: Вiталiй Лазебник
На Житомирському полігоні для недавно мобілізованих бійців провели прискорений курс саперської справи – протягом двох тижнів ще не нюхали пороху солдатів учили відрізняти воронки від вибухів різних хв і правильно ховатися від осколків. Цікаво, що 27 осіб, які не мають відношення до інженерних військам, тренувалися виключно на бойових снарядах! Організували вчення волонтерський рух "Повернися живим".
За словами інструкторів, бійці працювали з усіма вибуховими пристроями, які використовуються сьогодні в зоні бойових дій, як українськими військами, так і бойовиками. "Цьому, скажімо, в 2014 році, уваги мало приділялося. Мало часу на підготовку було. Зараз трохи ситуація вирівнюється, але мені здається, все одно не на належному рівні", – поскаржився інструктор Микола.
Всі два тижні навчань бійців тримали в їжакових рукавицях – в оточенні електродетонаторів та тротилових шашок, інакше не можна. Солдати вчилися швидко і правильно встановлювати міни направленої дії, вражаючи мішені з дерева, металу і бетону. Працювали вони за системою "троє охороняють позиції, четвертий – закладає міну". Після кожного вибуху потрібно знайти залишки спрацював пристрою і по ньому визначити, що ж конкретно здетонував. Тут допомагає колір попелу, за яким можна сказати, яке було пристрій. Тут бійці знайомляться і з вмістом "саперного валізки" – капсуль-детонатори, пластична вибухівка, проводи й вимірювальні прилади.
Вчилися хлопці та правильної комунікації в бою. Інструктор Олексій дає вказівку групі, яка встановлює міну: боєць повинен спілкуватися з командиром під час саперних робіт. Для цього існує особливий професійний мову, не зрозумілий сторонній людині. "Якщо боєць не хоче говорити – змусимо. Адже, багато зосереджуються на роботі і замовкають, а розмовляти йому з командиром необхідно, щоб було зрозуміло, на якому етапі робота. Весь наш сленг ставиться до різних засобам підривання. Коли хлопці говорять про роботу, звичайні люди розібратися не можуть. Кедешка, емдешка... Не пов'язаний з цією справою людина не розуміє, про що мова", – зазначає Олексій.
Знайомлять дітей і з деякими незвичайними моментами: інструктор пояснює, що сапери, пускай навіть позаштатні, ніколи не кажуть "останній" – це погана прикмета. Тільки "крайній". Та ж ситуація з порядком дій: він повинен бути завжди одним і тим же під час будь-яких робіт. У більш досвідчених представників інженерних військ, за словами інструкторів, з'являються вже свої амулети, обереги і натільні хрестики на щастя. Хоча ставлення до цих речей неоднозначне: в першу чергу, за словами експертів, головне думати. "У мене талісмана немає, тільки обереги від мами, бабусі. Але це одне. А талісмани – справа суто індивідуальна, потрібно не про них думати, а про роботу", – поділився міркуваннями з "Сегодня" нструктор Микола.