Ще один розвідник. На виставці показали різні модифікації безпілотників «Око»
Минулого тижня в Києві пройшла міжнародна спеціалізована виставка "Зброя та безпека – 2015". Крім нової бронетехніки і стрілецької зброї відвідувачі могли побачити нові українські дрони. Цих маленьких літальних апаратах наша армія потребує не менше, ніж великих танкыв, тому що за допомогою безпілотників можна вести розвідку в реальному часі, розкривати позиції ворога і навіть наносити йому втрати, не вдаючись до допомоги солдатів. "Сегодня" побувала на виставці і з'ясувала, які безпілотні літальні апарати (БПЛА) вже беруть участь у бойових діях, а які ще можуть підсилити нашу армію.
Гроза бойовиків. "Фурія" і комплекс наземного управління
"Фурія" в дії . До війни в Україні також велися власні розробки безпілотних літальних комплексів. Наприклад, у 2005 році почалися льотні випробування безпілотника "Ураган", який міг би дуже придатися навесні 2014 року в Слов'янську, бо створювався як раз для антитерористичних операцій усередині міста – апарат маленький, швидкий і має вертикальний зліт. Проте в розпорядження силових структур "Ураган" не надійшов. У 2008 році фахівці Міноборони вирішили вивчити ізраїльський безпілотний комплекс Bird Eye вартістю в $ 1,3 млн. Устаткування купили, але в армію воно не потрапило. У підсумку війну на Донбасі збройні сили почали без сучасних безпілотників. У військах знаходилися застарілі комплекси ВР-2 "Стриж" та ВР-3 "Рейс". Приміром, безпілотний комплекс тактичної розвідки ВР-3 "Рейс" створювався ще в 1960-х роках в СРСР і в сучасних умовах був уже неефективний.
Війна показала, що безпілотники потрібні як засіб розвідки ворожих позицій. Поставками БПЛА на фронт в 2014 році зайнялися волонтери та приватні організації. Наприклад, у липні та грудні минулого року підрозділи Нацгвардії отримали два безпілотні комплекси "Фурія", розроблені київським підприємством "Атлон-Авіа".
"Фурію" показали і на виставці. За словами директора "Атлон-Авіа" Артема В'юнник, апарат може літати в будь-який час доби. Вночі він оснащується тепловізором і виявляє цілі на висоті до 400 метрів, передаючи розвіддані оператору в режимі реального часу. "Такої висоти цілком достатньо, тому що вночі збити безпілотник нереально. А ось вдень потрібно підніматися на висоту 600-800 метрів, хоча денна оптика дозволяє працювати і з кілометрової висоти", – пояснює Артем. За його словами, дальність використання "Фурії" досягає 45 км. Цей рубіж є рекордним, і взяли його не так давно фахівці з батальйону "Дніпро-1". Вартість такого комплексу становить 2,7 млн грн. Складається він з трьох "пташок", апаратури стеження, а також наземного комплексу управління.
Досвідом застосування свого творіння Артем не ділиться, пояснюючи, що Нацгвардія не повідомляє таку інформацію: "Нам нічого не розповідають. Ось, наприклад, з Юрою ми в дуже хороших відносинах, а я не знаю, куди він літає на моєму літаку".
Юра – це боєць добровольчого підрозділу, який так і називається – "Фурія". "Ми шукаємо мети, людей, техніку, а також ведемо рекогносцировку місцевості і коригування вогню", – пояснив він. Наприклад, за допомогою "Фурії" минулого року в Горлівці був знищений російський зенітний комплекс "Стріла-10". Бойовики ретельно замаскували машину, обклавши її різними ящиками, тому операторам довелося зробити три вильоти по півтори години кожен, щоб виявити велику споруду правильної форми, яка могло б зійти за укриття. "Артилеристи з третього пострілу знесли цей "гараж", і нашим очам відкрилася "Стріла-10", яку потім знищили "Градом". Ми тоді дуже добре спрацювали з артою, і вийшов результат", – розповів Юра.
Артем В'юнник стверджує, що Міноборони вже підписало контракт на дослідницьку експлуатацію "Фурії". "Якщо все буде добре, то наш комплекс надійде на озброєння української армії", – вважає директор "Атлон-Авіа".
З гармат по "Горобцях ". Ще однією безпілотної системою, яка може надійти на озброєння ЗСУ, є комплекс Sparrow ("Горобець"), розроблений одеським підприємством SPAITECH. Як розповів директор підприємства Вадим Болтов, комплекс вже пройшов випробування на полігоні: "Зараз ми чекаємо рішення про закупівлю дослідної партії".
Найменший. "Горобець" поміщається в рюкзак
"Горобця" може носити одна людина, оскільки поміщається він в рюкзаку. Розвідку ворожих позицій "пташка" може вести протягом години, віддалившись від комплексу управління на 60-70 кілометрів. Дані будуть передаватися в режимі реального часу. За словами Вадима, "Горобець" має автопілот, систему радіоелектронної протидії і майже безшумно літає за допомогою електродвигуна. У разі втрати сигналу літачок може повернутися "на базу" сам і приземлитися за допомогою парашута. Вартість одного комплексу з двох "горобців" становить від $ 10 до 15 тис. Але ціна дуже виросте, якщо в комплектацію додати тепловізор. Тому що один такий прилад сам по собі може коштувати до $ 10 тис.. "Російські аналоги нашого комплексу обходяться в три-чотири рази дорожче. Мені складно сказати чому. Фахівці, які досліджували збиті російські безпілотники, стверджують, що вони нічим від наших не відрізняються", – зазначив Вадим. За його словами, в Україні ведуться теоретичні розробки та безпілотних ударних літаків, здатних не тільки виявляти, але і знищувати цілі. Але для цього потрібні великі інвестиції. "Наприклад, в американський Predator були вкладені мільярди доларів, перш ніж система надійшла на озброєння. Це повноцінний ударний безпілотник", – сказав Вадим Болтов.
Безпілотник-камікадзе. Американський БПЛА Predator ("Хижак") здійснив свій перший політ ще в 1994 році. В одній зі своїх модифікацій цей апарат здатний нести протитанкові керовані ракети. Такого роду "хижаків" в Україні поки немає, але не можна сказати, що наші фахівці зовсім не вміють робити ударні безпілотники. Правда, вони ще дуже прості і являють собою, скоріше, керовані апарати-камікадзе.
Камікадзе. Літаюча вибухівка "Гайдамака"
Саме таку систему створили в 2014 році фахівці науково-виробничого центру безпілотної авіації "Віраж" при Національному авіаційному університеті. Апарат отримав назву "Гайдамака" М-49. Його максимальна злітна вага складає всього 4 кг, довжина – менше півметра, а розмах крил – 0,82 м. Це означає, що, як і "Горобця", його може переносити одна людина. Як пояснив один із співробітників "Віраж", син головного конструктора підприємства Денис Матійчек, на "Гайдамаку" можна поставити апаратуру стеження і використовувати його як розвідувальний БПЛА, але можна начинити і двома кілограмами вибухівки. Тоді літачок перетворюється на високоточну зброю, яка може використовуватися бійцями диверсійно-розвідувальних груп.
Крім ударно-розвідувальних БПЛА, фахівці "Віражу" виробляють дійсно великі безпілотні машини, наприклад, літаки "Небесний патруль": М-7В5 і М-7Д, які треба вже перевозити на автомобілях. Вони можуть літати більше трьох годин. Наприклад, М-7В5 з бензиновим двигуном, за словами Дениса, може перебувати в повітрі до 22 годин. "Все залежить від корисного навантаження. При максимальній, в 70 кілограм можна пролетіти 500 км туди і 500 назад. А от якщо поставити тільки тепловізор, то машина може пролетіти і 3200 км. Тобто 1600 км туди і стільки ж назад", – пояснив Денис.