У столиці вшанували пам'ять героїв Небесної Сотні. З ранку на вулицю Інститутську прийшло близько сотні людей. Вони несли квіти і пам'ятні стрічки. Організатори акції – Народний Рух України – принесли прапори та жовті і блакитні повітряні кульки, на кожному з яких написали ім'я загиблого рік тому героя. Вже на Алеї Небесної Сотні, біля пам'ятного Хреста, священики Михайлівського Собору відслужили молебень за загиблими. Ті, що прийшли люди вшанували Героїв хвилиною пам'яті і вклонилися фотографій сміливих і пішли.
Фото: Олена Расенко
На панахиду за загиблими приїхали представники Львівського козацтва. Вони заспівали свою, поминальну пісню і згадали, як все було рік тому. "Я досі згадую, як молодий хлопець поклав пляшку з коктейлем Молотова в нагрудну кишеню куртки, а той вибухнув. І він закривавлений, поранений все одно пішов проти "беркутівців". Я не знаю, що далі сталося з тим хлопцем, але хочу вірити, що він живий. Сам я тут стояв до останнього і був проти остаточного розбору барикад. Треба було залишити їх, хоч частково, щоб ті нагадували нинішньої влади про силу народу і його бажанні жити у вільній країні", – говорить генерал-хорунжий українського козацтва, Тарас Сеник зі Львова.
Прийшов вклонитися загиблим і 22-річний Володимир. Кілька днів тому він повернувся з фронту, так як повинна народжувати його дружина. Хлопець не виключає, що незабаром після цього, він знову візьметься за зброю і відправиться на Схід. "Я був тут з початку грудня і до кінця лютого. Три холодних, страшних місяці. Особливо мені було не по собі, корду на нас йшли "Тітушки". Їх було багато і вони під виглядом прибирання Хрещатика йшли і йшли на нас. Їх проводила між барикадами одна дівчина. Я обчислив її і приставив до її голови пістолет. Я тога просто кричав на неї і вимагав припинити водити провокаторів. Мене ледве відтягнули друзі. Центр Києва назавжди залишиться для мене дорогим місцем, яке буде рвати моє серце. Адже тут загинули мої товариші", – говорить Володимир Тарасевич з Чернігівської області.
Після хвилини мовчання учасники акції випустили в небо повітряні кульки з іменами загиблих, а священики зачитали їх вголос.