Фото AFP
Завтра, 25 травня, українці оберуть нового президента. У бюлетені потрібно поставити "галочку" навпроти одного з 21 кандидатів (за Петра Симоненка і Зоряна Шкіряка галочки ставити не потрібно – вони зняли свої кандидатури, але ЦВК не встигла виправити в бюлетені. – Авт.). Перший тур заплановано на завтра. А якщо ніхто з кандидатів не набере 50%+1 голос, другий тур відбудеться 15 червня.
ПІДГОТОВКА. За всю незалежність Україні ще не доводилося вибирати нового президента в умовах військового вторгнення і конфліктів на Південному Сході. Ці вибори влетіли країні в копієчку – на їх проведення витратили рекордні 1,17 млрд грн. А підготовка проходила удвічі швидше, всього за три місяці. Але це не завадило вчасно надрукувати бюлетені і створити окружні виборчкоми. "Підготовка в регіонах (крім Луганської та Донецької областей, а також незаконно анексованого Росією Криму, – Авт.) завершена. Учора і сьогодні бюлетені передавалися в комісії. Всі окружкоми готові", – сказав "Сегодня" заступник голови ЦВК Андрій Магера. Остаточні підсумки виборів ЦВК оприлюднить упродовж 10 днів після дня голосування. Тобто, до 4 червня, якщо вибори пройдуть в один тур, і не пізніше 25 червня після голосування у другому турі. "Хочеться вірити, що активність виборців буде не нижчою, ніж у 2010-му. Перші результати підрахунку голосів у ЦВК почнуть надходити після 8-ї вечора неділі. Тобто, перші цифри ми зможемо оприлюднити близько 10-ї вечора", – підсумував Магера.
ПРОЦЕС. Віддати голос за одного з 21 кандидатів можна на виборчій дільниці за місцем реєстрації. Якщо ви не отримали запрошення поштою, не знаєте, чи є ваше прізвище у списках виборців і куди йти голосувати, потрібно зателефонувати або зайти на сайт відділу Держреєстру виборців у своєму місті. Також можна зателефонувати на гарячу лінію мерії у своєму місті чи селищі. У день голосування при собі обов'язково потрібно мати паспорт та ручку (докладніше див. інфографіку – Авт.). Коли ви прийдете на дільницю, ваше прізвище знайдуть у списку, потім треба розписатися на корінці бюлетеня. Навпроти обраного вами кандидата потрібно поставити хрестик, плюсик або галочку, нічого більше не вписуючи, навіть якщо дуже хочеться. Якщо ви ненавмисно зіпсували бюлетень, зверніться до членів комісії – вам його замінять, а старий – анулюють.
КРИМ. Кримчани з українським громадянством зможуть віддавати свої голоси на материку. Всього, за словами Магери, в різних регіонах України проголосує до 6 тисяч жителів півострова з 1,8 млн, які мають право голосу. Для цього до 19 травня вони звернулися до Держреєстру виборців у тому регіоні, де збираються голосувати, щоб їх внесли до списків. За даними ЦВК, близько двох тисяч жителів півострова проголосують у Києві. А в Херсонській області, незважаючи на близькість до Криму, на дільниці прийдуть всього близько 300 осіб.
СХІД. У Донецькій і Луганській областях, де проходить АТО, багато комісій не працюють. Через це, за прогнозами голови Комітету виборців України Олександра Черненка, не зможуть проголосувати половина мешканців Сходу, які мають право голосу, тобто більш ніж 2 млн осіб (усього в Донецькій і Луганській областях проживає 14% від загальної кількості виборців по країні). "У Донецькій області з 22 хоч якось працюють 7-8 комісій. Інші приміщення розгромлені, техніку вкрали. Але це не означає, що в компетенції цих 8 комісій працюють всі дільниці. Їм ще не передали бюлетені, та й самі члени комісій бояться йти на роботу – вони залякані. Ми щодня звертаємося до міліції, МВС і до в. о. президента Олександра Турчинова, але відповіді ніякої. По містах ходять люди з автоматами, а правоохоронці на них ніяк не реагують", – сказав представник ЦВК по Донецькій області Олександр Шелест. Люди з інших регіонів Донбасу, де закриті дільниці, на працюючих проголосувати не зможуть – за словами Шелеста, ці голоси людей вже втрачені. У Донецькому главку міліції кажуть, що готові забезпечити посилену охорону працюючих дільниць. "У день виборів за порядком у посиленому режимі стежитимуть 3,5 тис. правоохоронців", – повідомили в прес-службі. Але, за словами речника МВС у Донецькій області Ігоря Дьоміна, роботу захоплених дільниць та окружкомів одномоментно не зможуть відновити: "Складаємо акти, шукаємо винних. Як тільки знайдемо – зможемо притягти їх до відповідальності". Місцеві жителі стверджують, що багато силовиків підтримують ДНР, так що допомоги від них не чекають.
Путін: готовий працювати з новим президентом
За оцінками ЦВК, експертів і політологів, явка виборців по країні в середньому складе 65-66%. Андрій Магера сподівається, що низьку явку на Сході перекриє висока явка на Заході і в Центрі. Але, за законом про вибори президента, який Рада змінила на початку року, голосування визнають таким, що відбулося, навіть якщо воно пройде тільки на одній дільниці в країні.
ПРОВОКАЦІЇ. Влада і правоохоронці радять бути пильними й обережними через можливі провокації, особливо на Південному Сході. "Вибори в значній частині Донецької та Луганської областей можуть не відбутися, як цього і прагнув Володимир Путін – він робитиме все, щоб перешкодити Донбасу прийти на вибори. Взагалі, чим більшою буде явка на Донбасі – тим краще. Тому потрібно зробити все, щоб проголосувала максимальна кількість жителів Донбасу. Ці вибори будуть визнані міжнародним співтовариством, але не визнані РФ", – вважає професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань.
ВИЗНАННЯ. Кремль ставив під сумнів легітимність завтрашнього голосування до останнього. Але вчора Володимир Путін заявив: "Ми з повагою поставимося до вибору українського народу, і після виборів будемо працювати з новообраними структурами". Після чого ВВП одразу обмовився: "Наступний крок – Україна в НАТО, післязавтра там можуть бути розміщені елементи ПРО, а нам кажуть, що нас це не стосується. У нас виникають побоювання з приводу нашої безпеки". Президент РФ також висловив сподівання, що після виборів в Україні будуть припинені бойові дії і почнеться діалог, і нагадав, що офіційна Москва досі вважає втікача Віктора Януковича легітимним українським президентом. "Якийсь час у РФ будуть іще говорити про нелегітимність виборів через низьку явку на Донбасі. Але в РФ стурбовані нинішньою кризою у відносинах із Заходом – економічними обмеженнями та санкціями. Путін показує Заходу свою конструктивність, а заяви про НАТО – пропаганда для російського суспільства. Але, наскільки я знаю, у всіх політичних силах з цього питання є консенсус – про вступ України в НАТО поки що не йдеться", – сказав "Сегодня" політолог Володимир Фесенко.