Вшанували пам'ять. Викладали кримськотатарську тамгу і покладали квіти до монументів. фото УНІАН
Вчора в окупованому Криму і по всьому світу відзначили 72-ту річницю депортації кримських татар. У різних куточках планети молитвою і хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу. "Сегодня" дізналася, як відзначили пам'ятну дату на окупованому півострові і як живеться кримським татарам в умовах окупації сьогодні.
ВШАНУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ. В цьому році традиційних траурних ходів і мітингів кримських татар в Криму не було. Окупаційна влада півострова їм заборонили проводити власні масові заходи і рекомендували приєднатися до провладних. Крім того, щоб максимально ускладнити можливість проведення масових зустрічей татар в Криму, влада вдалася до різних хитрощів. Так, "чисто випадково" саме 18 травня в Судакському, Феодосійському та Білогірському регіонах нібито проводилася хімічна обробка для боротьби з амброзією. Жителям оголошеннями по радіо рекомендували не виходити на вулицю. "Раніше амброзію просто косили влітку, в період цвітіння. В інший час вона не є небезпечною, – розповідає кримчанка Ельзара Абдураманова. – Просто потрібно було, щоб в річницю депортації люди нікуди не ходили, данина пам'яті предкам будинку віддавали, очі не муляли". Також по мережі розійшлася вже стала традиційною пам'ятка керівникам шкіл та підприємств про те, що 18 травня є робочим днем, а відсутніх в цей день слід фіксувати і ставити на облік.
Але кримські татари не здалися і все ж вшанували пам'ять предків, хоч і "по-тихому": прочитали молитви у пам'ятних монументів, вшанували жертв депортації хвилиною мовчання, після чого включили клаксони на своїх авто. "Щороку при Україну ходили, покладали, а тепер при окупантів ми навіть не можемо підійти до пам'ятних місць!" – Розповів нам 43-річний кримчанин Енвер.
Тим часом разом з кримськими татарами в Криму сумували і на материковій Україні, і по всьому світу: пам'ятні мітинги пройшли в багатьох українських містах, в Узбекистані, Франції, Латвії та Канаді. Співчуття та слова підтримки прийшли від Верховної Ради, президента, МЗС, а також представництв ЄС і ООН.
БОРОТЬБА ТРИВАЄ. Сьогодні татари в Криму продовжують бій за свої права і намагаються вижити під тиском окупаційної влади. Так, за два роки окупації Росія встигла атакувати по всіх фронтах: лідерам кримських татар уже більше двох років заборонений в'їзд на півострів, а в квітні цього року був заборонений Меджліс кримськотатарського народу. Крім того, кримськотатарську громаду постійно стрясають обшуки і арешти: за офіційними даними, 14 кримських татар є політичними в'язнями РФ, а ще 26 – пропали безвісти. "Навіть не хочеться говорити про це – настільки все змінилося. Багато з нас за ці два роки перестали відчувати себе в безпеці: людей заарештовують, в мечетях проводять обшуки. Хоча я не бачу якихось сплесків радикалізму. Дуже неприємне відчуття: начебто і вдома, а дихати важко", – розповів "Сегодня" житель Євпаторії Ірфан.
У уродженця Сімферополя Айдера в Криму залишилися батьки. Їм тепер доводиться дотримуватися обережності. "Шанувати свої традиції стало небезпечно. Тим, хто залишився в Криму, доводиться все заходи проводити тихо, у вузькому колі, – розповів нам Айдер. – Ще гірше справи з кримськотатарськими школами. Їх і раніше не вистачало, а тепер стало ще в два рази менше".