Кіборгів зустріли більше 200 киян з тортами і квітами / Фото: Сергій Ніколаєв
Військові, які повернулися з донецького аеропорту, розповіли раніше невідомі подробиці війни з бойовиками. Нагадаємо, в ніч на вівторок повернулася додому рота українських солдат – кіборгів, які тримали оборону донецького аеропорту. Їх відпустили у відпустку, замінивши іншими солдатами.
"Сегодня" разом з волонтерами і киянами (всього зібралося більше 200 осіб!) зустріла десантників при в'їзді в столицю. "Вони! Вони! Кіборгам слава!" – Закричав один із зустрічаючих, побачивши десантників в під'їжджому автобусі і замахав рукою, закликаючи присутніх.
Ледве перший з кіборгів вийшов з автобуса, присутні почали вручати квіти, блоки сигарет, торти з шоколадками. Багато обіймали, цілували і просили сфотографуватися разом. "Кинула клич в соцмережах, щоб приходили зустрічати, лише дві години тому, коли дізналася, що вони їдуть. Радує, що стільки народу прийшло", – говорить волонтер Раїса Шматко, яка разом з іншими добровольцями допомагала хлопцям.
"Сегодня" поспілкувалася з кіборгами. Нам вони розповіли маловідомі подробиці битви за злітну смугу. Хлопці кажуть, що однією з останніх новин в аеропорту, крім десятків щоденних атак сепаратистів, стало "пришестя запізнілого пасажира" – чоловіка, який раптово з'явився днями на злітці. Він з піднятими руками йшов до терміналу. За неофіційною інформацією, це один з тих сепаратистів, хто здався.
"Пасажир", як його у нас назвали, прийшов з обмороженими ногами. Підняв руки вгору і крокував по території аеропорту. Була ймовірність, що на ньому була вибухівка, тому йому крикнули, щоб роздягнувся. Потім він підійшов до нас, ми дали йому "термуху" (термобілизна. – Авт.), нагодували, перевірили його мобільний телефон на наявність сумнівних контактів. Пізніше він почав розповідати, що, мовляв, приїхав у Донецьк повісити в місті український прапор. Не знаю – брехав він чи ні... Дивує, як він зміг пробратися до аеропорту: стріляють же з усіх боків. Можливо, сидів у засідці і елементарно замерз. Тепер з ним розбираються українські правоохоронці. До речі, в інтернеті всюди писали, мовляв, у нього російський паспорт, але я бачив у нього український – він уродженець Вінницької області", – розповів нам десантник Тарас Деренько.
Тарас каже, що найскладнішим для нього був день, коли танки бойовиків били по аеропорту прямою наводкою: "Все вибухало й горіло. Не було ні секунди відпочити від усього цього. Ніч пережили, наша артилерія танки відігнала. Це була моя перша ніч в аеропорту. Запам'яталося і те, що спочатку все їли однією ложкою – посуду там не вистачає. Як і теплих ковдр".
"Був ще один "спізнілий пасажир", чоловік середніх років. Підсилають таких до нас або вони самі приходять – поки невідомо, знаємо, що попередній "пасажир" був родом з російського міста Перм", – розповідає інший десантник Сергій. І додає: "Для мене найскладнішим був перший день в аеропорту. Навколо стрілянина – психологічно було складно, але нічого, все витримали..."
А ще один з кіборгів, просльозившись, сказав, що особисто йому допомагали воювати дитячі малюнки, які привозили волонтери. "Є велике бажання зателефонувати цим дітям або знайти їх, щоб подякувати. Тому звертаюся до дорослих – допоможіть дітям написати свої номери телефонів на малюнках. Батькам цих дітей хочу сказати, що ми з вами і ніколи не залишимо вас в біді!" – Заявив ще один боєць.
Про мам і броні. Більшість з повернулися хлопців нам розповіли, що найбільше хочеться спокійно виспатися, побачити батьків, дружин і дітей. "Якщо ж говорити про те, чого ще хочеться, то туди, в аеропорт, треба б підкинути нової техніки. Воювати-то поки доводиться на стареньких БТР-80", – кажуть хлопці.