Фото: Д. Приходько
Від учора Генпрокуратура втратила повноваження починати кримінальні розслідування проти чиновників вищого рангу і нардепів. У зв'язку з набранням чинності положень Кримінального процесуального кодексу ця прерогатива передається Державному бюро розслідувань, яке ще не запустили. "Сегодня" з'ясувала, як правоохоронні органи вибиратимуться з цієї колізії.
Без малого рік
Запустити багатостраждальне бюро не можуть вже майже два роки. Закон про його створення нардепи схвалили ще наприкінці 2015 року, президент Петро Порошенко підписав його в січні 2016-го. Після цього повинен був відбутися відкритий конкурс на керівні пости в Держбюро, який тривав майже рік, і його результати з'явилися тільки минулого четверга.
В результаті ДБР очолив Роман Труба, який раніше керував управлінням з розслідування особливо важливих справ ГПУ. Його заступниками стануть чинні голова управління процесуального керівництва держобвинувачення ГПУ Ольга Варченко і заступник прокурора Києва Олександр Буряк. До роботи Держбюро може приступити не раніше, ніж через рік. За словами голови ГПУ Юрія Луценка, через всі процедури відомство запрацює до кінця 2018 року. Такі ж прогнози дають експерти.
"Відомство запрацює не раніше осені-зими 2018 року. Підготувати протокол дій можна і за півроку, але набрати штат за короткий час не можна", – упевнений політолог Володимир Фесенко.
Нагадаємо, завдання бюро – розслідування всіх злочинів, скоєних вищими чиновниками: президентом, нардепами, міністрами, суддями вищих судів тощо. Придивиться і за поліцією, НАБУ і САП. Створять кілька наукових центрів і сім управлінь – у Львові, Хмельницькому, Миколаєві, Маріуполі, Полтаві, Краматорську та Києві. Працюватимуть на ДБР 1500 співробітників. Уже відомо, що зарплата слідчих буде близько 30 тис. грн.
Колапс?
У самій Генпрокуратурі не панікують, мовляв, розпочаті справи залишаться у прокурорів, а для "нічийних" нових придумали вихід.
"Є 36-та стаття КПК – за нею прокурорам можна передавати справи іншим органам, якщо слідство неефективно. Тобто до ДБР нібито потрапить справа, вони її не розслідують, прокуратура визнає слідство неефективним і віддасть справу Нацполіції або СБУ", – розповів "Сегодня" прокурор ГПУ Владислав Куценко.
Але він зізнається, що для адвокатів фігурантів кримінальних справ є лазівка: щоб довести неефективність слідства з боку Держбюро, потрібно довести, що воно взагалі велося. А вести нові справи нікому, поки ДБР не працює. Юристи зазначають, що є і запасний варіант.
"Щоб уникнути колапсу, можна спробувати по-іншому розтлумачити положення закону – адже ДБР ще не розпочало роботу, а значить, ГПУ все ще може забирати справи", – зазначає адвокат Тетяна Ющенко.
"Нічийні справи"
Експерти позитивно ставляться до Держбюро, але побоюються проблем. "Справи можуть залишитися "безгоспними", – побоюється Фесенко. Він пропонує передбачити законом перехідний період і відсунути терміни початку роботи бюро.
Історія ДБР
Як розповіли "Сегодня" експерти, Державне бюро розслідувань могло з'явитися ще 20 років тому, коли 1997 року президент Леонід Кучма підписав указ "Про національне бюро розслідувань". Тоді ідею не підтримав Конституційний суд, пославшись на перевищення повноважень президентом і невідповідність Конституції. Наступна спроба була вже 2012-го, Рада прийняла новий КПК, що також передбачає створення Бюро.