Кінець епохи хостелів, вбивство поліцейськими малюка і довічне за тортури: головні новини тижня

8 червня 2019, 14:21
Президент Володимир Зеленський здійснив перший офіційний візит в якості глави держави

Глава держави обговорював у Брюсселі новий транш і перспективи вступу України в НАТО, а генпрокурор розкрив схему великих розкрадань в оборонному комплексі. Читайте ТОП-5 найбільш важливих новин з життя країни тижня, що минає.

Зеленський здійснив перший закордонний візит у статусі президента

У вівторок, 4 червня президент Володимир Зеленський прилетів до Брюсселя з першим закордонним візитом, де були заплановані зустрічі українського лідера з керівництвом Європейського Союзу і НАТО. Зеленський озвучив головну тему на переговорах на своїй сторінці в Facebook: обговорення російської агресії і тиску на Москву.

Реклама

"Прилетів до Брюсселя. Попереду – низка зустрічей на вищому рівні. Але з голови не виходить 5-річний Кирило (5-річний хлопчик, убитий п'яними поліцейськими у Переяславі-Хмельницькому – Ред.). І ще сотні дітей, які загинули від куль дорослих на сході України. За даними моніторингової місії ООН, на 1 червня цього року на Донбасі втратили життя 147 маленьких українців – 98 хлопчиків, 49 дівчаток. Поранено 363 дитини. Близько 200 тисяч дітей є внутрішньо переміщеними особами. Статус жертв війни отримали майже 23 тисячі дітей. для десятків тисяч ця війна обернулася насильством – психологічним, сексуальним, фізичним", – написав Зеленський.

Першу зустріч у Брюсселі Зеленський провів з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. На наступній зустрічі, вже з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, Зеленський заявив про готовність до переговорів з Росією і назвав умови. Іншою важливою зустріччю в Брюсселі стала зустріч Зеленського з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Реклама

Читайте всі подробиці візиту в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Діалог з НАТО і новий транш: що потрібно знати про перший закордонний візит Зеленського"

Під Києвом п'яні поліцейські застрелили дитину

У понеділок, 3 червня, у лікарні помер хлопчик, якого підстрелили поліцейські у Переяслав-Хмельницькому. За життя тяжко пораненої дитини боролися кілька діб, але дива не сталося. Незважаючи на кілька операцій, 5-річний Кирило Тлявов помер у реанімації лікарні №7. Медики констатували смерть хлопчика після 18:00.

"На жаль, медики не змогли врятувати життя дитині, вона померла в понеділок увечері у лікарні", – повідомили "Сьогодні" в поліції Київської області.

А у середу, 5 червня, у Переяславі-Хмельницькому Кирила Тлявова поховали. На похорон хлопчика зібралися понад сто осіб, приїхало багато журналістів. Священик відслужив панахиду за загиблим.

Реклама

Нагадаємо, що у суботу, 1 червня, стало відомо, що під Києвом у місті Переяслав-Хмельницький сталася жахлива подія – п'ятирічна дитина отримала вогнепальне поранення в голову.

Як повідомили по гарячих слідах в прес-службі обласного управління Нацполіції, у постраждалого хлопчика відкрита черепно-мозкова травма. У той самий момент, коли з'явилося повідомлення про інцидент, хлопчика якраз оперували.

Поліцейські провели комплекс заходів, щоб встановити обставини трагедії. Були виявлені речові докази, які підтверджують, що дитина отримала травму голови в результаті пострілу.

Також були встановлені люди, які можуть бути причетні до інциденту. Над розслідуванням обставин події працювали поліцейські, співробітники Державного бюро розслідувань і обласної прокуратури.

Уже в той же вечір в Держбюро розслідувань повідомили шокуючу деталь: у п'ятирічного хлопчика під Києвом могли стріляти поліцейські. За повідомленням прес-служби Бюро, розслідується кримінальне провадження за фактом умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень працівниками Переяслав-Хмельницького ОП ГУ НП.

Всі подробиці цієї історії читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" "Стріляли по банках, а вбили малюка: всі подробиці інциденту з копами під Києвом".

Луценко розповів про розкрадання в оборонному комплексі

Генеральний прокурор Юрій Луценко розповів про корупційну схему на Харківському бронетанковому заводі: як знімали приціли з танків і самі собі продавали.Одна така деталь коштує мільйон гривень.

За словами генпрокурора, продаж йшов через фірму, ціна обладнання в результаті росла. Розмір розкрадання, за даними ГПУ, становить 9,7 мільйона гривень.

І це, кажуть в Генпрокуратурі, не один епізод. Слідство ще триває.

"Стоять танки на консервації, з них знімали приціли, пропускали через комерційні структури і оформляли їх, ніби придбані. Сам такий виріб коштує близько мільйона гривень", – розповів Луценко.

Як повідомлялося ще у 2016 році, прокуратура розслідує шахрайство з продажем танків на 22 мільйони. У військовій прокуратурі повідомляли, що протягом 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю проводило роботи з оцінки вартості надлишкового майна Збройних сил України, а саме танків Т-64Б1 та Т-64Б1В, призначених для продажу.

В Україні запропонували ввести довічне ув'язнення за військові злочини

6 червня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які передбачають довічне ув'язнення за військові злочиниі акти агресії. За прийняття законопроекту у четвер проголосували 228 депутатів при 226 необхідних.

Ініціатором проекту закону виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Даним законопроектом пропонується "гармонізувати українське законодавство з міжнародним правом". Пропонується збільшити максимальний термін за акти агресії та військові злочини з 15 років до довічного ув'язнення.

"Положення проекту закону спрямовані на забезпечення криміналізації основних злочинів з міжнародного права (геноцид, агресія, злочини проти людяності і військові злочини), забезпечення виконання міжнародних зобов'язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів", - сказано в пояснювальній записці.

Крім того, законопроект спрямований на вдосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування.

Більшість хостелів в Україні скоро можуть закритися

У законодавстві України немає визначення хостел. Через це проблеми мають як бізнес, так і мешканці багатоквартирних будинків – тому що поза законом.

В українському законодавстві нічого не говориться про хостели, але йдеться про права мешканців. Спираючись на норми, можна закрити практично будь-який хостел.

Згідно зі статтею 382 Цивільного кодексу, квартира призначена для постійного проживання. Відповідно до другим пунктом статті, всі власники квартир і нежитлових приміщень – співвласники багатоквартирного будинку. При цьому стаття 383 говорить, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Але при цьому, в ч. 7 ст. 41 Конституції України та п. 5 ст.319 Цивільного кодексу громадянина зобов'язують використовувати власність такими способами, при яких не будуть порушуватися права інших осіб, і співвласників в тому числі.

"Розташування "хостела", як і готелі, гуртожитку в квартирі багатоквартирного житлового будинку незаконне. По-перше, це нецільове використання квартири, яка призначена для постійного проживання однієї сім'ї. По-друге, квартира технічно не пристосована для розміщення такої кількості людей. Дії власників хостелів у квартирах багатоквартирних будинків порушують норми цивільного і житлового законодавства, порушують житлові права інших мешканців таких будинків", - йдеться в одному з рішень Печерського районного суду Києва ротів власників хостелів.

Держава візьме хостели під контроль. У Раді вже лежить два законопроекти щодо врегулювання їх роботи.

Законопроект №10237 пропонує:

  • підняти штраф за використання квартири не за призначенням до 34 000-51 000 грн; а за повторне порушення – 85 000 грн;
  • хостел може перебувати в будинку, якщо це не суперечить інтересам мешканців.
  • на одну людину в хостелі має бути не менше 8 кв. м площі квартири.

"Передбачається розміщення лише на першому поверсі будинку. На одну людину в хостелі має бути не менше 8 кв м. І, найголовніше, планується збільшити розмір штрафів. Про дозвіл мешканців точної норми не міститься, але сказано, що хостел не може перешкоджати правам і інтересам мешканців, а, отже, виникає пряма норма на оскарження дії хостелів", – пояснила адвокат Діна Дрижакова.

Альтернативний законопроект № 10237-1 більш докладний. Наприклад, в ньому йдеться про те, що хостел повинен мати окремий вхід і евакуаційний вихід. А розміщення хостела в багатоквартирному будинку допускається за рішенням мешканців будинку – мінімум 70% підписів.

Саме другий законопроект загрожує хостелам. Якщо депутати підтримають його, то закриється близько 80% хостелів, оскільки вимоги неможливо виконати, вважає Олена Моцна, голова Асоціації хостелів Києва.