Найбільші виробники сталі беруть курс на зниження шкідливих викидів

31 жовтня 2019, 22:45
Компанія "Метінвест" на конференції в Мілані розповіла про успішний досвід в Україні

/ Фото: Сьогодні

Найбільші європейські виробники на конференції в Мілані заявили про курс на зниження шкідливих викидів. Йдеться про менший викид парникових газів, які змінюють клімат, менше забруднення навколишнього середовища, що викликають хвороби. Такої стратегії дотримуються не тільки в Євросоюзі, а й в Україні.

Реклама

Про це говорить успішний досвід компанії "Метінвест".

8% площі Маріуполя – це меткобмінат Ілліча. Своєрідне місто в місті. На підприємстві працює понад 15 тис. співробітників. Життя кипить цілодобово.

"Сьогодні" побували в одному з найсучасніших цехів – конвертерному. Його гордість – 30-метровий гігант, машина безперервного лиття заготовок.

Реклама

На установці випускають сталеві пластини. З них можна і трубу зробити, і корпус машини або навіть корабля.

А "годують" машину ковші, які літають під дахом цеху. У кожному – 125 тонн рідкої сталі, розпеченої до більше 1,5 тис. градусів. У нутрощах машини вона перетворюється в так звані сляби. Деякі з них продадуть за кордон.

Викиди при виробництві – в чотири рази нижчі від норми Європейського Сюзу, з гордістю говорять на підприємстві.

Реклама

"При нормах європейських на викиди – до 50 мг на кубічний метр, у нас зараз фактичне значення складає до 12 мг", – говорить начальник конвертерного цеху ПрАТ "ММК ім. Ілліча "Дмитро Черкез.

Менше викидів – чистіше навколишнє середовище, здоровіші люди. Це одна з тез конференції в Мілані, яка зібрала найбільших виробників сталі в Європі. Керівник італійського гіганта Маріо Калдонаццо мріє про "зелену сталь", яку могли б робити з поновлюваних джерел енергії.

"Зелена сталь" означає її виробництво за нульовим балансом викидів СО2 (carbon neutrality), при циркулярній економіці і нульових відходах. Ця сталь буде революцією. Тому що покупка "зеленої сталі" означатиме покупку сталі, виробленої з повною повагою до стандартів захисту навколишнього середовища", – говорить виконавчий директор компанії ARVEDI (Італія) Маріо Калдонаццо.

Мінімізувати шкідливі викиди – мета виробників металу, незалежно від географії.

"В Європі це – тема, яка актуальна в дану хвилину. Всі виробники СНД за останні 10-15 років роблять великі інвестиції в підвищення якості виробництва, поліпшення екологічних тем. І наша думка – українські виробники нічим не відрізняються в цьому плані. Є прогрес", – говорить директор консалтингово-аналітичної компанії World Steel Dynamics (США) Філіп Енглін.

І цей прогрес триватиме. Гендиректор групи "Метінвест", який представляв Україну, повідомив – холдинг збільшить фінансування екологічних програм.

"Ми, як компанія, є прихильниками поліпшення навколишнього середовища та поліпшення умов проживання в містах, де працюємо", – заявляє генеральний директор групи "Метінвест" Юрій Риженков.

До 2025 року "Метінвест" направить на еко-проекти 670 млн. доларів. Частину з них – на установку нових фільтрів на аглофабриці на меткомбінаті Ілліча в Маріуполі.

"Це буде найбільший екологічний проект, який коли-небудь в Україні здійснювався. Тим самим це знизить викиди в навколишнє середовище в місті Маріуполі, викиди пилу – більш ніж на 70%, взагалі все викиди ", – заявляє генеральний директор групи" Метінвест "Юрій Риженков.

Зaвершити повинні до кінця наступного року. А від держави металурги чекають гарантії, що екологічний податок, який сплачують підприємства, повністю використали за призначенням у тих регіонах, де працює промисловість.

Зараз же велика частина безслідно зникає в бюджеті.

Раніше великі українські компанії та дрібні підприємці провели екомарафон , Щоб обговорити найбільш ефективні кроки, які можна зробити для збереження природи. Учасники екомарафону, зокрема, говорили про те, що робити з відходами та як перестати даремно витрачати ресурси.

Крім того, згідно з доповіддю міжнародної організації Global Footprint Network, починаючи з 30 липня людство буде до кінця року споживати ресурси планети "в борг".Автори доповіді підкреслюють, що людство використовує природу в 1,75 рази швидше, ніж екосистема нашої планети може відновитися, що загрожує зникненням лісів, ерозією грунту, втратою біорізноманіття, збільшенням вмісту вуглекислого газу в атмосфері і, отже, кліматичними змінами.