В Бердянську протягом століття лікують людей за допомогою диво-грязей
Кінець літа як рятувальний круг для тих, хто так і не побував у відпустці. Благо, в українців багатий вибір цілий рік – ми можемо, не виїжджаючи з країни, забратися високо в гори, гуляти по безкрайніх степах або податися до моря. Команда "Сегодня" вирішила обрати останній варіант і відправилася інспектувати лікувальні санаторії Бердянська.
На узбережжі Азовського моря достатньо таборів, пансіонатів і курортних зон. Однак далеко не всі можуть похвалитися ліцензією Міністерства охорони здоров'я. Серед останніх – профспілкові санаторії "Приазовкурорту", в яких місцева влада із завидною періодичністю закуповує путівки для дітей, пенсіонерів та інвалідів. Знайомство з ними ми почали, навіть не доїхавши до Бердянська, в клінічному санаторії "Великий луг" під Запоріжжям. Його кліматична курортна зона знаходиться в унікальному озоновому колодязі, незважаючи на те, що під боком великий промисловий регіон! Санаторій потопає в зелені, поруч вікові ліси і могутній Дніпро. Працює "Луг" цілий рік, а доба з харчуванням і лікуванням тут обійдуться від 460 грн. При цьому можна не просто відпочити від міської суєти і подихати насиченим озоном повітрям, але і, наприклад, пройти курс ортотерапіі в камері штучного гірського клімату або випробувати на собі хромотерапію (лікування кольором, простіше кажучи). "Тут дуже свіже повітря, під боком – Дніпро, а за здоров'ям цілодобово стежать лікарі. Є всі – кардіологи, неврологи, фізіотерапевт і навіть психіатр. А ввечері у нас кіно і танці. Я тут вперше, і, зізнаюся чесно, такого затишку давно не відчувала", – розповіла нам пенсіонерка Дарина Кремишева.
Незважаючи на все це, залишитися якомога довше в "Великому лузі" у нас не вийшло – попереду чекав курорт державного значення, який розтягнувся на 18 км по Бердянській косі. За словами міського голови Бердянська Володимира Чепурного, в цьому році за три літніх місяці місто відвідало близько 1,5 млн туристів. Цей ажіотаж ми випробували на собі – квиток на поїзд до Бердянська сьогодні купити дуже складно, навіть за кілька тижнів. Саме тому нам довелося їхати з самого Києва на машині. "Старожили кажуть, що давно такого не було. І це при тому, що у нас була серйозна проблема – пізнє літо, а відповідно – пізній початок сезону", – розповів нам Чепурний. Кількість людей дійсно вражає – місто, затиснуте між пагорбом і морем, потопає в туристах, які натирають до бронзового блиску пам'ятник "Бичкові-годувальнику" і снують приземистими вуличками. Незважаючи на наплив бажаючих відпочити, місць в місті вистачає. При цьому ціни далеко не захмарні – 200 грн на добу за кімнату недалеко від моря.
Однак головна визначна пам'ятка Бердянська – його грязьові приморсько-кліматичні лікарні. Перші оздоровчі установи тут з'явилися ще в XIX столітті, але датою заснування курорту вважається 1902 рік, коли була побудована перша грязелікарня. А вже в 1915 році видатний український геохімік Євген Бурксер почав цілеспрямовано вивчати корисні властивості місцевих грязей. За легендою, він був вражений дивним імунітетом рибалок, які, перетинаючи прибережні лимани, виходили покриті шаром бруду. Виявилося, що він може позитивно впливати практично на всі основні функції людського організму – кровообіг, дихання, обмін речовин, і навіть відновлення пошкоджених клітин.
Правда, варто окремо сказати, що самостійне обмазування бердянськими грязями навряд чи піде на користь. По-перше, для потрібного ефекту їх потрібно нагріти до певної температури, а по-друге – потрібен особливий, медичний контроль за процедурою. І тут вступають в гру клінічні санаторії "Бердянськ" і "Лазурний" Федерації профспілок України, куди і потрапила команда "Сегодня". Тут лікарі самі визначать – чи варто обмазувати пацієнта лікувальною субстанцією цілком, або обмежитися, як тут кажуть, грязьовими "носочками" і "рукавичками". Наприклад, нашому журналісту через підвищений тиск доктор строго-настрого заборонив приймати грязьові ванни і відправив... під душ Шарко. Виявилося, що санаторії можуть запропонувати мандрівникам не тільки полежати, обмазалися брудом, але і безліч інших лікувальних процедур – мінеральні ванни, масажі, витягування хребта в басейні, і інші. А для тих, хто страждає від зайвої ваги, тутешні фахівці пропишуть оздоровчу дієту. Що примітно, не дивлячись на досить строгий режим харчування для відпочиваючих в "Бердянську" і "Лазурному", харчування тут організовано у вигляді шведського столу – в певний час людина приходить в їдальню і сама збирає собі сніданок, обід і вечерю.
Фактично санаторії – лікарні, в яких люди відпочивають під шум моря. Всього у "Приазовкурорті", що займає площу більше 100 гектарів, майже 3,5 тис. місць, з яких більше 800 працюють цілий рік. При цьому три останні роки кількість тих, хто вибрав саме ці санаторії, неухильно зростає: в 2015 році тут оздоровилися 4175 осіб, в 2016 – 4880, а до кінця 2017 планують прийняти 4950 осіб. Якщо говорити про ціни, то одномісна кімната з усіма зручностями і харчуванням в санаторії "Лазурний" обійдеться в 588 грн на добу. В "Бердянську", який ближче до моря, вийде трохи дорожче – 624 грн. Доба в двомісному номері "Лазурного" коштуватиме 552 грн, а в "Бердянську" 576.
Звичайно, від проблем піти не завжди можливо. Керівництво санаторіїв зізнається – зміни в законодавстві України призвели до того, що підприємства змушені левову частку свого прибутку (близько 10 млн грн на рік) віддавати державі як податок на землю. Так, наприклад, ще кілька років тому не потрібно було платити за паркову зону, яка розтягнулася більш, ніж на квадратний кілометр. Це при тому, що за словами директора "Приазовкурорт" Сергія Линника, кошти можна було б витратити на оновлення матеріально-технічної бази. "Не буду приховувати, у нас є лікувальні потужності, які потрібно оновити. Але ми маємо головне – кваліфікований персонал і унікальні мулові сульфідні грязі, які є тільки у нас, – розповіла нам головний лікар клінічного санаторію "Бердянськ" Рауза Галімова. – Приїжджайте – і ви самі в цьому переконаєтеся".