/ Фото: Григорій Салай
Перший президент незалежної України Леонід Кравчук вважає запорукою щасливого шлюбу повагу принципів сімейного життя кожним членом сім'ї.
Таку думку він висловив в інтерв'ю "Сегодня", відповідаючи на запитання, якою має бути дружина, щоб чоловік захотів прожити з нею все життя.
"Розумною і чуттєвою. Дружина повинна чути чоловіка не тоді, коли він говорить, а коли мовчить, ходить, переживає. У нього ж можуть бути і особисті, і сімейні, і державні проблеми. От уявіть. Приходиш з державної роботи додому, несеш на собі Україну з десятками проблем, а дружина каже: "У нас немає того, ти нічого не зробив, нам грошей не вистачає...". На цьому ґрунті виникає багато сварок. І коли дружина розумна і чуттєва, і чує свого чоловіка, а він чує її, вони знають, як треба жити. І, окрім того, в сім'ї повинен бути порядок: і з дітьми, і з онуками. Я не кажу, що дружина повинна стояти на кухні біля плити. Це не головне. Потрібно, щоб кожна людина в родині знала своє місце і поважала сім'ю, принципи життя родини", – сказав він.
Леонід Кравчук пояснив, що якщо в родині трапляються сварки, потрібно знайти в собі сили і вибачитися.
"Не виходило і не виходить одне одного не дратувати. Буває, десь не стримався, був у поганому настрої, встав не з тієї ноги, все дратує і не подобається. І тут хтось потрапив під гарячу руку – посварилися. Головне не перетворювати сварку в постійно діючий процес. Потрібно знайти сили, мужність і сказати: "Вибач, так сталося, не стримався". У відповідь обов'язково почуєш: "Нічого, буває, все буде нормально". Не можна 60 років жити разом, і без конфліктів", – зазначив перший президент.
Він також розповів, що ніколи надовго не розлучався зі своєю дружиною Антоніною Михайлівною.
"Можливо у людей по-іншому: вони на якийсь час розлучаються, або хтось кудись їде надовго. А я нікуди далеко не їздив. Тільки, іноді, у відпустку, днів на 15-20. А так весь час разом: в одному будинку, на одній кухні, в одній аурі. І зараз ми вдвох: діти дорослі, онуки теж дорослі, вони мешкають окремо. У чомусь Антоніна Михайлівна не погоджується, в чомусь я. Потрібно розмовляти, аргументувати, не тікати від нелегких запитань, і завжди йти на зустріч. І головне, мені здається, потрібно завжди поважати людину. Зрозуміло, що завжди легше рекомендувати, ніж зробити, але я намагаюся (сміється – Авт.) так чинити. Ні я, ні Антоніна Михайлівна, в корені не змінимося. Ми живемо одне заради одного, заради дітей, онуків і майбутнього. Але ще я живу і заради України. Іноді я ставлю собі питання, що важливіше: сім'я чи Україна? Але не було б України, не було б і моєї родини. Тобто, на перше місце виходить Україна. І я її брав на свої руки в Біловезькій пущі в 1991-м, підписав усі установчі документи. І за неї я несу неймовірну відповідальність", – уклав Леонід Кравчук.
Відповідаючи на запитання, які настанови він дає правнучку Олені, Леонід Кравчук сказав: "Я їй кажу: "Роби так, як роблять твої батьки, як дідусь і бабуся". Знаєте, що кажуть книжки: головне навчити дитину мовчати, а не говорити. Говорити вона сама навчиться".
Повний текст інтерв'ю Леоніда Кравчука читайте в газеті "Сегодня" та на сайті "Сегодня.ua".