/ Фото: Ігор Рець
Іван Мазепа – особистість, до якої історія ніколи не була байдужою. У різні роки і епохи Мазепу звеличували або навпаки – таврували ганьбою, називали зрадником або героєм, але ніколи не ставилися холодно. А конфлікт Івана Мазепи і Петра перетворився в притчу, легенду, став основою світоглядного конфлікту двох держав.
Образ Івана Мазепи відображений в літературі, живописі, кіно і музиці. Гетьман зображений на десятках картин, хоча до цих пір немає точного підтвердження, який саме з його портретів є достовірним. Мазепа став головним героєм однойменних романтичних поем Байрона і Віктора Гюго, ключовою фігурою в поемі "Полтава" Пушкіна; на сюжеті останньої Петро Чайковський побудував оперу, названу на честь гетьмана, а на зорі кінематографа, в 1909 році піонером російського кінематографа Василем Гончаровим сюжет був покладений в основу короткометражного німого фільму "Мазепа".
20 березня виповнюється 380 років від дня народження Івана Мазепи. У цей день гетьмана згадували в Києві, на площі Слави. Там же до дня народження знаменитого українця показали макет майбутнього пам'ятника гетьману. Сьогодні ми пропонуємо повернутися в минуле на 10 років, і порівняти: що змінилося в оцінках історичної особистості за цей відносно короткий час.
Непрості відносини, непрості оцінки: сьогодні і 10 років тому
Сьогодні Івана Мазепа порівнюють з Джорджем Вашингтоном, Симоном Боліваром і Махатмою Ганді. Президент України Петро Порошенко, проводячи такі паралелі, натякає, що дії, які оцінюються імперією як зрада, для народу є формою боротьби за незалежність.
"Мазепа вчинив так само, як Джордж Вашингтон, Симон Болівар або Махатма Ганді. Для імперій, яким підпорядковувалися їх народи, вони все одно вважалися зрадниками. І Вашингтон, і Ганді, і Болівар, і Мазепа. Але для самих народів – борцями за свободу , за незалежність, хоча і йшли до неї різними шляхами. Для народів вони герої", – відзначав президент під час недавнього візиту до Батурина, де відзначалася 350-та річниця заснування гетьманської резиденції.
"Коли Петро Перший лише рубав вікно в Європу, Україна часів Мазепи ходила туди через двері", – заявляв тоді президент, називаючи Мазепу символом опору Росії.
Тим часом, у самій Росії до українського гетьмана вже не прикута така пильна увага, як 10 років тому. У 370 річницю Мазепи МЗС Росії був стривожений зростаючим інтересом до історичної постаті, вважаючи це залученням нашої країни в протистояння з Росією. Український МЗС навіть дорікнув сусідів в політизації історичного питання:
"Вшанування пам'яті Мазепи є виключно внутрішньою справою країни. На період його гетьманства припадає розвиток української освіти, науки і мистецтва, книгодрукування. Це був час політичної стабілізації та економічного зростання України ... Для українців Мазепа – це історія, а не політика, тому варто уникати зайвої політизації особистості Мазепи і нарешті визнати право іншої держави на дослідження і трактування свого минулого", - заявляв тодішній глава прес-служби МЗС України Василь Кирилич.
10 років розмов про зняття анафеми: що зараз?
Один з важливих елементів біографії Мазепи – накладення православною церквою анафеми за зраду клятві Петру і перехід на бік шведів. У вже далекому 2007 року навколо теми анафеми для Мазепи між православними розгорялися неабиякі суперечки.
Київрада тоді перейменувала вул. Січневого повстання на вул. Мазепи. А оскільки вулиця примикає до Лаври, там порахували таке перейменування неприпустимим, запропонувавши в якості альтернативи перейменувати вулицю на Лаврську, або Микільську.
Прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря навіть заявляв про те, що за розпорядженням патріарха Тихона в 1918 році анафема з Мазепи була знята само. РПЦ.
Аргументи не були взяті, а перейменування все ж сталося, але не повністю. Сьогодні замість вулиці Січневого повстання на карті Києва є дві вулиці: Мазепи і Лаврська.
У 2009 році питання зняття анафеми "в теорії" допустили в Українській православній церкві Московського патріархату, хоча до предметного обговорення справа не дійшла.
Але сьогодні, під час розвитку помісної Православної церкви України, питання анафеми Мазепи фактично зняте. Зовсім недавно, у вересні 2018 у Вселенському патріархаті заявили про те, що накладена на Мазепу анафема не є канонічною.
"Незважаючи на накладення Російською Церквою на гетьмана Мазепу неканонічної анафеми, представники Вселенського патріархату її не визнавали, адже вона була накладена з політичних мотивів, як засіб політико-ідеологічних репресій і не мала ніяких віросповідних, богословських або канонічних причин", – заявив представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов (Геча).
Пам'ятник Мазепі в Києві: 10 років стабільності
У липні 2009 стало відомо, що в Києві з'явиться величезний пам'ятник Івану Мазепі. Мінкульт вибрав проект Анатолія Куща серед чотирьох запропонованих.
За задумом автора, пам'ятник повинен був представляти собою 5-метрову колонну композицію з бронзовим вершником на семиметровому постаменті.
Через 10 років ми бачимо цей пам'ятник на своєму місці, але в набагато більш скромному розмірі, у вигляді мініатюрного макета.
Через 10 років після перемоги в конкурсі на пам'ятник Анатолій Кущ разом з однодумцями зібрав мітинг на площі Слави, щоб нагадати місцевій владі про замороження проект.
Такі мітинги періодично проводяться тут з 2011-го, коли стало ясно, що установка пам'ятника затягнулася.
Тим часом, зовсім поруч з площею Слави, 10 років тому, в січні 2009-го на оглядовому майданчику біля алеї Героїв Крут з'явився пам'ятник знаменитому гетьманові, відомий під назвою "Вічний Київ". Скульптура являє кулю, що обрамлена зображеннями соборів і церков, побудованих на кошти Мазепи.
Над кулею голуб, який символізує Лівобережжя та Правобережжя України.