Фото: AFP
Гучна реформа охорони здоров'я, запуск якої був анонсований ще на 1 червня, нарешті подана в Раду на розгляд. Правда, глава МОЗ Олександр Квіташвілі, нещодавно написав заяву про звільнення "за власним", повідомив про внесення 6 законопроектів, але вчора до вечора внесені були тільки три: проекти змін до Бюджетного та Податкового кодексів, а також до деяких актів з охорони здоров'я. Текстів проектів поки немає – їх, як і решту три закону, обіцяють оприлюднити найближчим часом. Але в МОЗ презентували основні кроки реформи і розписали план її імплементації. "Сегодня" розібралася, що в підсумку зміниться для лікарів і пацієнтів.
ЩО ЗМІНЯТЬ. Першим і головним нововведенням має стати бюджетна автономія медустанов: лікарні та поліклініки перейдуть від форми бюджетних організацій до форми комунальних або держпідприємств. Вибирати правові форми лікарень буде місцева влада, а установи отримають право самостійно розпоряджатися своїми грошима і зможуть залучати спонсорів. Крім того, планується легалізувати приховані платежі в самих лікарнях (за підрахунками МОЗ, вони становлять 60-70% усіх витрат на систему): це, як очікується, знизить вартість послуг. За словами міністра, 2016 рік стане перехідним – від фінансування ліжко-місця в лікарні до оплати безпосередньо за послуги.
Передбачається, що місцева влада буде замовляти у медустанов послуги з лікування місцевих жителів, ціну на які розрахують експерти.
Медики, замість фіксованої зарплатної ставки, яка часто не перевищує 2-3 тисяч грн, отримуватимуть оплату безпосередньо за надані послуги і зможуть укладати контракти про роботу відразу з декількома лікарнями. "Зараз зарплата медиків не залежить від їх кваліфікації та якості послуг. А реформа передбачає, що хороший лікар, до якого йдуть пацієнти, зароблятиме набагато більше. Завдяки такій системі в Грузії хороший хірург заробляє до $15 тис. на місяць", – сказали "Сегодня" в МОЗ.
Ще одним нововведенням стане удосконалення першої медичної допомоги, особливо в маленьких містах і селах, щоб люди могли отримати її на місці. А щоб встановлені експертами тарифи на послуги лікарень не вдарили по кишенях мешканців села, в МОЗ розроблять окремий пакет послуг для незахищених верств населення, за які людям не треба буде платити. "Ціна на медпослуги не збільшиться. Просто грошові потоки будуть виведені з тіні і ефективно перерозподілені. Умовно, кожен українець отримає "сертифікат" на певну суму. При необхідності, він з цим сертифікатом йде в будь-яку лікарню і на цю суму отримує медпослуг. Ціна всюди однакова – і у приватній, і в держклініці. Але в приватній є якісь додаткові "бонуси": комфортніше палати, різноманітна їжа і т. П. Якщо у пацієнта є бажання і можливості оплатити ці додпослуги – він це робить за допомогою приватної медстраховки або по-іншому. Якщо ні – він використовує кошти на своєму "сертифікаті". А екстрена меддопомога – виклик швидкої – буде безкоштовною для всіх", – пояснюють у МОЗ.
ПОБОЮВАННЯ. Лікарі поки налаштовані скептично. "Ідея чудова, але є сумніви. По кожному пункту реформи є ряд нюансів. Наприклад, де гарантія, що пацієнт не подасть у суд на медустанову, не отримавши будь-яку послугу безкоштовно (у Конституції записана стаття про безкоштовну медицину, і цю норму поки змінювати не планують. – Авт.)? Крім того, зараз бюджетні організації, грубо кажучи, навіть стілець купити не можуть – надто багато законів про закупівлі та обмежень, які теж потрібно скасовувати. Те ж саме з практикою лікарів за контрактами з різними медичними установами: сьогодні, щоб лікар міг працювати не тільки в бюджетній установі, йому, крім категорії, потрібна ліцензія. А отримати її дуже непросто", – говорить "Сегодня" професор, заслужений лікар України Вадим Шипулін.
Пацієнти бояться, що лікарі почнуть "халтурити". "З одного боку – ініціатива повинна працювати на користь: клінікам буде легше закуповувати препарати та обладнання, хабарів стане менше, за сертифікатами буде простіше отримати допомогу. Але якщо зарплата доктора буде залежати від кількості пацієнтів – вони можуть почати халтурити, намагаючись "вилікувати" якомога більше", – вважає киянин Євген Силенко.