Медична реформа в Україні може призвести до масових звільнень лікарів і недофінансування лікарень, тому міністр охорони здоров'я Максим Степанов запропонував скасувати її другий етап.
Це викликало неоднозначну реакцію серед українських політиків, які поділилися на два табори: один висловив підтримку ідеям нинішньої влади, а другий, включно з колишньою керівницею МОЗ, яка ініціювала реформу, Уляною Супрун, – виступив проти.
Зокрема, вона назвала "поліпшення реформи" боягузливим кроком в минуле, брехнею українцям і презирством до них і звинуватила владу в захисті власних політичних інтересів.
"Медикам – зрівнялівку і рабство, пацієнтам – страх, страждання і смерть, Зеленському та ко – закордонні клініки та високі рейтинги. Українцям пора дорослішати, вимикати телевізор і розуміти наслідки власних рішень", – пише вона у себе в Facebook.
Також незгодна із цим рішенням колишній генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства охорони здоров'я України Ірина Литовченко.
"Медична реформа – це не про "підняти зарплату" чи "закрити лікарню". Медична реформа – це про правильні фінансові та управлінські стимули, які ведуть до формування нових моделей поведінки медичної системи", – пише вона на своїй сторінці в Facebook, привівши як приклад вдалий досвід реформування в лікарнях Лохвиці, Сум і Краматорська.
Литовченко умовно поділила медустанови на "відмінників", які оптимізувалися і підготувалися до реформи, і "двієчників", які "не готові до умовного медичного ЗНО" і відберуть гроші у "відмінників", щоб існувати далі.
Колишній заступник Супрун Павло Ковтонюк навів приклад того, як працювали медустанови під час і після реформи. Ексзаступник голови МОЗ упевнений, що реформа не тільки дасть можливість оптимізованим і сучасним лікарням лікувати людей краще, а й підштовхне інші клініки підвищувати свої стандарти. Але в умовах "зрівнялівки" всі будуть "в однаково поганих умовах".
Однак з ними погодилися не всі. Наприклад, нардеп і голова депутатської групи "Довіра" Олег Кулініч вважає, що нинішня медреформа "погіршує стан справ в галузі охорони здоров'я та робить надання медичної допомоги людям менш доступним".
"Ключова теза в заяві міністра – що цьогоріч усі медичні заклади мають отримати фінансування не менше, ніж торік", - нагадав він.
При цьому Кулинич вважає, що "реформувати медичну допомогу потрібно" і "непопулярних рішень повністю уникнути не вдасться", але закликав зосередитися на наданні якісних медпослуг, а не просто на скороченні витрат і "оптимізації".
Колишній заступник міністра охорони здоров'я (при Зоряні Скалецькій) Михайло Загрійчук зазначив, що рішення відкоригувати медреформу викликало позитивні відгуки в медичному співтоваристві.
"Нова команда МОЗ (Міністерства охорони здоров'я. – ред .) опинилась у ситуації, коли з одного боку на межі зникнення ціла система охорони здоров’я через непідготовленість до реформи, а з іншого шквальна критика тих, хто до такого хаосу призвів своїм бажанням покращити, але своїм невмінням чути!", – наголосив він, закликавши і владу, і її опонентів об'єднатися навколо самої ідеї реформи.
Приєдналася до прихильників коригування реформи кардіолог і ректор медичного університету ім. Богомольця Катерина Амосова, яка назвала запуск реформи спеціалізованої стаціонарної медичної допомоги без належної підготовки "непрофесійним" і "безглуздим".
"Без залучення співоплати для цього не вистачить навіть при надходженні додаткових податків на державне страхування. Якщо з’являться національні протоколи і стандарти, вони це наочно продемонструють. Відмова "старого МОЗу" від них була свідомою – бо інакше не можна було б "спустити" нинішні необґрунтовані тарифи" , – пише вона.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський закликав терміново внести зміни до медичної реформи, оскільки сфера охорони здоров'я знаходиться в критичному стані.
А відомий український лікар Євген Комаровський в спецефірі на телеканалі "Україна 24" – "Україна на зв'язку: телеміст з медиками країни" – назвав умови для успішної медреформи в Україні.