Міністри закордонних справ країн "нормандської четвірки" в Берліні намагалися домовитися з приводу введення миротворчого контингенту на Донбас. З цим проханням наша країна звернулася в ООН і Євросоюз ще в березні. Але ні в Берліні, ні де-небудь ще поки не вдалося домовитися з даного питання через опір Росії, для якої невигідна поява "блакитних касок" на Сході України. Навіть якщо припустити, що миротворчий контингент все ж прийде в нашу країну, на думку багатьох експертів, він може не виправдати покладених на нього сподівань. "Сегодня" розібралася, чому.
БЕРЛІНСЬКА БЕЗВИХІДЬ. Переговори міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" в Берліні відбулися 13 квітня і тривали більше п'яти годин. Вони були присвячені ходу виконання Мінських домовленостей. Як відомо, в останні пару тижнів ситуація на Донбасі знову загострилася. Поновилися бої в Пісках і Широкине, зросла кількість обстрілів на різних ділянках фронту. Глави МЗС України, Німеччини, Франції та Росії говорили про необхідність терміново припинити бойові дії і зажадали відвести від лінії зіткнення танки та артилерійські системи калібром менше 100 мм. Крім того, українська сторона підняла питання про введення в Україні миротворців.
На початку березня президент Петро Порошенко ввів в дію рішення РНБО від 18 лютого 2015 про звернення до ООН і Євросоюзу про розгортання в Україні міжнародної операції з підтримання миру і безпеки. Представник Міноборони, який побажав залишитися неназваним, пояснив, що миротворча операція в Україні може проводитися в трьох форматах – як поліцейської місії Євросоюзу, миротворчого контингенту ООН або ж НАТО. "Найкращим варіантом для нас був би миротворчий контингент під егідою НАТО (прикладом такого контингенту є багатонаціональні сили KFOR в Косово. – Авт.), однак для його введення потрібна зацікавленість всіх країн – членів Альянсу, чого поки не спостерігається", – пояснив співрозмовник в Міноборони.
За його словами, одна з переваг натівського контингенту перед "блакитними касками" ООН складається в порядку застосування зброї: "Миротворці ООН можуть використовувати його в цілях самооборони, а представники НАТО мають право стріляти при найпершій підозрі у застосуванні проти них зброї".
Відзначимо, що миротворці, які виступають під егідою НАТО, дійсно весь час готові до бою. Кілька років тому автор цих рядків побував на базі Bond Steel в Косово, коли там дислокувалися американські та українські військовослужбовці, які виконують місію у складі багатонаціональних сил KFOR. Американським солдатам пропонувалося ні на секунду не розлучатися з особистою зброєю, і навіть в їдальню вони ходили з штурмовими гвинтівками і помповими рушницями. Це робилося для того, щоб вони могли оперативно виїхати на завдання, отримавши боєприпаси на виїзді з бази.
Введення миротворчого контингенту ООН відбувається за рішенням Ради безпеки цієї організації, де Росія має право вето і може заблокувати введення миротворців в Україну. Експерти не сумніваються, що так і станеться. "Ми бачимо жорстку протидію Кремля з цього питання, відразу ж як тільки Україна заговорила про нього", – заявив координатор групи "Інформаційний опір", народний депутат Дмитро Тимчук.
З Тимчуком, який, до слова, був миротворцем в Іраку, Лівані та Косово, згоден і науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко: "Присутність третьої сторони в зоні конфлікту невигідна Росії, оскільки це зменшить її можливості для активізації бойових дій в будь-який зручний для неї момент".
Спроба української сторони щось вирішити з приводу миротворців у Берліні 13 квітня, прогнозовано, ні до чого не привела. Посол з особливих доручень МЗС Дмитро Кулеба пояснив, що російська сторона ігнорувала цю тему.
МИРОТВОРЦІ – НЕ ПАНАЦЕЯ. Втім, Дмитро Тимчук вважає, що миротворчий контингент на території України в будь-якому випадку не приніс би користь: "Щоб ця місія успішно здійснювала розведення протиборчих сторін, необхідно, щоб її чисельність була порівнянна з чисельністю російсько-сепаратистських військ. Це означає, що в Україні потрібно вводити 50-тисячний контингент. На сьогоднішній день я не уявляю, скільки зусиль і часу знадобиться, щоб його розгорнути".
Присутність миротворців іноді може взагалі закінчитися невдачею. Одним із прикладів таких невдач Дмитро Тимчук назвав місію ООН у Південному Лівані UNIFIL, розміщену там з 1978 року (українські "блакитні каски" перебували у складі UNIFIL з 2000 по 2006 рік). Місія повинна була вести спостереження за виведенням ізраїльських військ з Південного Лівану, яке було завершено тільки в 2000 році. Але в 2006-му ізраїльтяни знову ввели війська в Південний Ліван, почавши липневий наступ проти бойовиків "Хезболли". Дії миротворців ООН у Південному Лівані були визнані неефективними. Ця операція ще триває, а "блакитним каскам" тепер дозволено затримувати бойовиків "Хезболли".
Крім ліванської історії, незакінченими вважаються ще 15 місій ООН, одна з яких – з підтримання миру на Близькому Сході, триває з 1948 року. Разом з тим, ООН вже завершила 54 місії. Однією з найуспішніших вважається операція в Сьєрра-Леоне (UNAMSIL), розпочата в 1999-му і закінчена в 2005 році. "Місія ООН в Сьєрра-Леоне могла б служити прикладом нового акценту в миробудівництві", – йдеться на сайті організації. У UNAMSIL з 2000 по 2005 роки брали участь українські військовослужбовці 4-го окремого ремонтно-відновлювального батальйону та 20-го окремого вертолітного загону.
Втім, успішний досвід в Сьєрра-Леоне непридатний в Україні, вважає Тимчук. "Операція повністю спиралася на сили британців. Сьєрра-Леоне колись була їх колонією, і вони розглядали її як свою зону відповідальності", – говорить експерт.
Автор двічі бував в Сьєрра-Леоне. Громадянський конфлікт у цій країні дійсно не можна порівнювати з війною на Донбасі. По-перше, жодна з протиборчих сторін не користувалася військовою підтримкою такої держави, як Росія. По-друге, миротворці володіли повною технічною перевагою, яка дозволяла їм ефективно блокувати будь-які спалахи насильства. Наприклад, крім українських вертольотів, до складу UNAMSIL входила російська бойова група з ударних вертольотів Мі-24, за допомогою яких "блакитні каски" повністю контролювали небо цієї країни. І, нарешті, члени всіх місцевих угрупувань дуже поважали англійців, що панували в цій країні протягом майже 150 років. У спадок від Великобританії Сьєрра-Леоне отримала, наприклад, дороги і аеродром, здатний приймати літаки будь-якого тоннажу. Завдяки цим факторам, незважаючи на крайню жорстокість (бойовики катували мирних жителів, відсікаючи їм кінцівки), війна в Сьєрра-Леоне закінчилася ще в 2002 році.
Таким чином, миротворча місія в Україні поки є нездійсненною. Хоча Україна активно брала участь в таких операціях. Крім Лівану і Сьєрра-Леоне, українці побували ще в 13 місіях під егідою ООН. Зараз наші миротворці перебувають в Конго, Кот д'Івуарі та Ліберії. Не будучи членом НАТО, Україна брала участь у всіх миротворчих операціях Альянсу, включаючи місію в Афганістані та Косово, де зараз знаходяться 40 наших бійців. За даними Міноборони, починаючи з 1992 року, через різні операції пройшли більше 37 тисяч українських миротворців, а 50 військовослужбовців загинули.