Нардепи планують вирішити проблему нездорових відносин на робочих місцях. Зареєстрували законопроект про протидію мобінгу. "Сегодня" з'ясували, як каратимуть за цькування в колективі.
Штрафи "мобам"
Законопроект про протидії мобінгу, під яким підписалися 9 нардепів, на сайті ВР з'явився першого березня. У ньому говориться, що мобінг (від англ. mob – натовп) це психологічне, фізичне або економічне насилля колективу, спрямоване на конкретного співробітника.
"Його мета – приниження людської гідності, створення напруженої, ворожої, образливої атмосфери і примус учасника трудових відносин до зміни місця роботи", – йдеться в пояснювальній записці проекту.
Типовими ознаками мобінгу парламентарії називають систематичність і наявність сторін конфлікту (кривдник, жертва і спостерігач).
Карати за мобінг на роботі нардепи пропонують штрафами – за перший випадок агресор заплатить до 1700 грн. Крім того, йому можуть присудити 40 годин громадських робіт. Якщо ж в цькуванні брав участь колектив або це вже не перший випадок за рік, то штраф збільшиться до 3400 грн, а час робіт – до 60 годин. Таке ж покарання загрожує керівнику або власнику підприємства. При цьому якщо начальник не повідомив до Нацполіції про випадки мобінгу серед своїх підлеглих, то його теж покарають – штрафом у 1700 грн, виправними роботами (до місяця) і відрахуваннями до бюджету до 20% його заробітку.
Загрози і не тільки
Психолог Ірина Данченко зазначає – психологічне насильство на робочому місці досить поширене в Україні.
"У цього явища можуть бути серйозні наслідки, особливо якщо мобінг носить систематичний характер. У цьому випадку менш стійкі в емоційному плані люди можуть задуматися навіть про суїцид. Небезпека ще й у тому, що деякі випадки невмотивованої агресії у деяких людей можуть бути викликані саме емоційним насильством з боку колег. Постійний тиск позначається і на стані здоров'я. Я не кажу про посттравматичний стрес, це очевидно. Але може йтися в тому числі і про інфаркти", – говорить вона.
Ризики: потрібна карта мобінгу
За словами HR-експерта Тетяни Пашкіної, в ініціативі нардепів наразі більше запитань, ніж відповідей.
"З одного боку, добре, що цей проект подали, проблема оцифрована і прийнята як "не норма", а як порушення трудового законодавства. З іншого боку, ті ж шведи, які одними з перших почали говорити про мобінг, знайшли 45 варіацій поведінки, які є типовими для такої поведінки. У нас такої "карти мобінгу" я не бачу", – говорить вона.
Пашкіна також уточнила, що до мобінгу можна віднести не тільки агресію, але і приховування інформації, соціальну ізоляцію, наклеп, критику і навіть поширення чуток.
Її колега Анастасія Зозуля вважає, що парламентарії у своїй ініціативі не запропонували робочих механізмів, які допоможуть боротися з цькуванням на робочому місці.
"Припустимо, складеться ситуація, що людина стала жертвою агресії з боку начальника і суд покарав того штрафом. Що далі? Крім радості, що агресору деякий час компетентні органи шарпали нерви, людина нічого не отримує. Тобто для неї не передбачена матеріальна компенсація, а ізоляція в колективі після такого може тільки посилитися. Адже якщо до цього люди ділилися з нею якимись особистими думками, то після цього – хто знає, як вона поводитиметься?" – зазначає Зозуля.
Експерти сходяться на думці, що такі злочини буде надзвичайно складно довести.
"Ну, наприклад, ви ж не бігатимете за своїм керівником з диктофоном! І навряд чи робитимете з колег, вибачте, стукачів. Тому не виключаю, що ви опинитеся перед ситуацією – ваше слово проти слова начальника", – резюмує Пашкіна.
Нагадаємо, наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила закон про протидію булінгу. Нововведення насамперед стосується фізичного чи морального насильства над школярами, але покарати можуть і за знущання над учителем.
А зовсім нещодавно в Україні суд прийняв перше рішення про булінг. На батьків винного було накладено штраф в 850 грн.