Українці в соціальних мережах масово скаржаться, що швидка допомога перестала приїжджати на вимогу пацієнта. Люди кажуть, що після впровадження медичної реформи в Україні у багатьох випадках працівники "швидкої" радять звертатися до сімейних лікарів.
Журналісти "Сегодня" вирішили провести експеримент і з'ясувати, що змінилося в правилах виклику "швидкої", а також порівняли їх в Україні та Євросоюзі.
У столичній диспетчерській запевняють, що за останні кілька років кардинальних змін в роботі "швидкої" не відбулося. Як і раніше, тут керуються постановою Кабміну про правила виклику. У разі екстреної необхідності автомобіль повинен дістатися до пацієнта протягом 10 хвилин.
"Це раптовий біль в районі серця, в черевній порожнині, всілякі отруєння, укуси змій. Також всі травматичні ушкодження. Все це відноситься до категорії екстрених випадків", – пояснює Анатолій Рогов, завідувач оперативно-диспетчерського відділу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м.Києва.
А ось якщо випадок не терміновий, "швидка" може приїхати протягом години – і то, якщо немає черг. А черги є. На табло зайнятості журналісти побачили, що в кількох районах столиці вільних екіпажів немає зовсім – всі на викликах.
Саме щоб зменшити навантаження на бригаду "швидкої", диспетчери радять дзвонити сімейному лікареві, з яким пацієнт підписав договір.
"Підвищення температури з кашлем і ринітом, наприклад, не вважається екстреним викликом. Як і підвищення артеріального тиску, якщо воно не супроводжується іншими симптомами і немає ознак гіпертонічної кризи. Різноманітні болі в спині, радикуліти, болі в м'язах – це все не екстрені виклики", – говорить Рогов.
Але, як запевняють в диспетчерській, навіть в таких випадках пацієнт не залишиться без допомоги.
Знімальна група "Сегодня" вирішила перевірити це твердження і зателефонувати в "швидку" в столиці – від імені 30-річної жінки з температурою під 39 і нудотою. Вислухавши симптоми, диспетчер перепитує, чи зверталася "пацієнтка" до сімейного лікаря. Дізнавшись, що не зверталася, перемикає лінію на лікаря-консультанта, щоб той надав допомогу по телефону, адже симптоми не критичні, але вимагають уточнення.
Точно такий же експеримент влаштували в Брюсселі. Легенда та ж – висока температура і нудота, але вже у чоловіка. Диспетчер уточнює, які лікарні є неподалік від місця проживання "пацієнта" і оформляє виклик "швидкої", якщо в зоні доступності немає відповідних медичних закладів. Справа в тому, що викликати "швидку" в Бельгії коштує 60 євро. Лікарі приїдуть в будь-якому випадку – будь то серйозна аварія або звичайний жар. Втім, якщо у пацієнта тільки висока температура, симптом вважатимуть такими, що не є небезпечним для життя і порадять все ж дістатися до лікарні самостійно.
"Коли ми викликали "швидку", вона приїхала за 10-15 хвилин. Привезла нас в госпіталь. Чоловік невдало впав, і його направили в цю лікарню. У нього з голови текла кров, тому викликати карету "швидкої" було оптимальним варіантом", – розповідає мешканка Брюсселя Анна Адріана Елберс.
Тим більше, що платити за все самостійно не доведеться – мінімум половину покриє страхова компанія. Як запевняє місцевий житель Луїс Мееус, система соцзахисту в Бельгії для більшості людей працює ефективно.
Раніше також повідомлялося, що в Україні запускається єдина система для невідкладної медичної допомоги. Стартує пілотний проект, який об'єднує оперативно-диспетчерські служби. Обіцяють, що бригада буде приїжджати швидше – замість сьогоднішніх 16-20 хвилин за 9-12 хвилин.