Презентація оновленої гуманітарної карти Донбасу. Фото: В. Лазебник.
Питання працевлаштування стоїть гостро в містах Донецької та Луганської областей, які непідконтрольні українській владі. Такий висновок був зроблений згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), який на замовлення Гуманітарного штабу Рината Ахметова розробив оновлену гуманітарну карту ситуації і потреб жителів Донбасу.
Основна причина втрати роботи – закриття або переїзд підприємства. З початком військових дій без роботи залишилися шахтарі, фармацевти, бухгалтери, перекладачі, продавці меблів. У теж час жителі змогли знайти роботу вихователя, лікаря, вахтера, фахівця з зв'язку, на будівництві. "Працевлаштовані респонденти працюють переважно не за фахом, деякі – на менш кваліфіковану роботу. В основному безробітні чекають, поки з'явиться робота за фахом. Тимчасові підробітки не широка поширені і доступні переважно чоловікам", – зазначила виконавчий директор КМІС Наталія Харченко.
Найбільш поширений метод пошуку роботи – через знайомих. Другим найбільш популярним, але не результативним, є звернення до Центри зайнятості. Складнощі пошуку роботи через Центр зайнятості обумовлюються безліччю документів, мізерним переліком вакансій – превалюють низькооплачувані тимчасові роботи з благоустрою міста, прибиранні. "Основний критерій при виборі роботи – регулярність виплат заробітної плати. Зарплата, яку зараз отримують місцеві жителі, в середньому нижче вдвічі, ніж до конфлікту (1500-2000 гривень). На цей момент найбільше постраждали працівники промисловості і шахт, торгівлі, співробітники бюджетних організацій. Вони або втратили роботу, або їх заробітна плата значно зменшилася", – зазначила експерт КМІС.
Нагадаємо, що в основі оновленої карти – дані соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведені методом телефонного інтерв'ю за допомогою комп'ютерів. У період з 2 по 11 вересня 2015-го було опитано 2100 респондентів старше 18-ти років з 30-ти найбільш нужденних міст, серед яких Ровеньки, Дзержинський, Зуївка, Алчевськ, Свердловськ, Луганськ, Світлодарськ, Горлівка, Краснодон, Шахтарськ, Кіровське, Авдіївка та ін. В Станиці Луганській та Первомайську провести опитування фактично не вдалося через вкрай низькою доступності населення по телефону.