Фото: Facebook
І Україна, і світова спільнота близько 20 годин – з вечора 29 травня до вечора 30 травня, – вважали, що в Києві трьома пострілами в спину в своєму під'їзді був убитий російський опозиційний журналіст Аркадій Бабченко, який втік з РФ.
Однак на спільному брифінгу глав Служби безпеки України, Генпрокуратури та Нацполіціі виявилося, що Бабченко і не думав вмирати – журналіст під оплески вийшов до телекамер, а глава СБУ Василь Грицак пояснив, що, хоча "вбивство" і було інсценовано – замовник був цілком реальний і вже затриманий.
Різні європейські органи і міжнародні інститути, які встигли до цього висловити свою занепокоєність і в різних формулюваннях почали квапити Київ з розслідуванням, заявили, що обурені подібним інсценуванням.
Свої "п'ять копійок" вставила навіть Росія, хоча, за даними СБУ, саме російські спецслужби стоять за підготовкою замаху на Бабченка.
Разом з тим, подібна практика інсценованих спецслужбами "вбивств" або "викрадень" – з жертвою, яка все знає, акторами-виконавцями, але при цьому цілком реальними замовниками, – вельми поширена як в Україні, так і в Європі, і навіть в Росії. Причому такі практики неминуче пов'язані з тим, що ЗМІ отримують від правоохоронців перекручені дані – в інтересах слідства.
Відзначимо, в КПК України є стаття 271 "Контроль за скоєнням злочину", яка описує, в яких випадках правоохоронці можуть так чи інакше інсценувати вчинення злочину:
"Контроль за скоєнням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або скоюється тяжкий або особливо тяжкий злочин"
Серед допустимих форм "контролю за вчиненням злочину" в КПК перераховані: контрольована поставка; контрольована і оперативна закупівля; спеціальний слідчий експеримент; імітування обстановки злочину.
Як інсценування злочинів використовують українські та закордонні спецслужби – згадував сайт "Сьогодні".
Ігри в імітацію по-українськи
Інсценування "успішних" замахів не раз допомагали СБУ рятувати життя. Так, навесні 2016 року спецслужба успішно інсценувала замовне вбивство одеського адвоката Олександра Погорілого - його нібито "розстріляли" з автоматичної зброї прямо в автомобілі.
Ретельна постановка "місця злочину" і повідомлення про вдалий замах дозволили правоохоронцям затримати і потенційних виконавців зі зброєю в руках, і посередника. При цьому, про спецоперацію не знали одеські правоохоронці – передбачалося, що у замовника можуть бути зв'язки в правоохоронних органах області.
Імітацією було і резонансне "вбивство" бізнесмена в Запоріжжі: правоохоронці інсценували злочин, щоб затримати замовника, який хотів підірвати конкурента по бізнесу.
При цьому для достовірності вдалося зімітувати ефект вибуху ручної гранати в салоні автомобіля – аж до "пошкоджень" на "жертві". Самого ж замовника взяли "на гарячому", коли він передавав гроші нібито кілеру-виконавцю.
Восени 2016 року в Дніпрі українські правоохоронці інсценували смерть підприємця, щоб зловити замовника злочину. У поліцію звернувся чоловік, який розповів, що йому надійшло замовлення на скоєння вбивства. Жертвою повинен був стати 40-річний місцевий житель, за його смерть замовник обіцяв 2 тисячі доларів.
Щоб затримати замовника, правоохоронці разом з потерпілим інсценували його викрадення та вбивство. Для цього "жертву" вивезли в ліс, наклали відповідний грим і сфотографували. Фотодокази були передані замовнику, і в обмін на них він видав "кілеру" обіцяні гроші. В цей час замовника і затримали правоохоронці.
А в січні 2018 року в Харкові "розіграли" смерть 45-річного директора міського КП "Міськелектротранссервіс" Владислава Васенка. Таким чином, спецслужбам вдалося врятувати життя чиновника.
СБУ отримали інформацію про те, що місцева мешканка підшукує в кримінальному середовищі кілера для скоєння вбивства колишнього чоловіка своєї дочки – за вбивство жінка пропонувала виконавцю 10 тисяч доларів США.
Спецслужби вдало зімітували вбивство, надали "докази" замовниці – і колишню тещу Васенка затримали під час остаточного розрахунку з "кілером".
Як СБУ рятувала лейтенанта ФСБ
Відзначимо, що Аркадій Бабченко – не єдиний росіянин, який перейшов на бік України, заради порятунку якого СБУ проводили спецоперацію.
Дії СБУ врятували життя і Іллі Богданову – колишньому лейтенанту ФСБ Прикордонної служби Росії, який перейшов в 2014 році на бік України. Тоді Богданов подавав заявку на вступ до лав Нацгвардії, після чого в 2014 році в рядах "Правого сектора" обороняв Донецький аеропорт.
На Богданова здійснювали замах як мінімум двічі – як розповіли в СБУ, перша спроба викрадення і вбивства була відвернена українськими спецслужбами в лютому 2015 року, а затриманий кілер в жовтні 2015 року був засуджений судом до 8,5 років в'язниці.
У листопаді 2016 року з'явилася інформація про те, що Богданов пропав в Києві. За фактом зникнення чоловіка було розпочато кримінальне провадження за ст. 115 ( "Умисне вбивство") Кримінального кодексу, також були розпочаті оперативно-розшукові заходи, однак через кілька днів з'ясувалося, що СБУ провела успішну операцію, яка запобігла другу спробу викрадення і вбивства Богданова.
"Операція, яку ми провели, пов'язана з намірами організованої злочинної групи, якою керує з-за кордону, нічого нового не скажу – з Росії, організувати викрадення та вбивство на сьогодні мирного громадянина України", – розповів тоді голова СБУ Василь Грицак.
До слова, сам Богданов після цього захотів влаштуватися працювати в прес-центр української спецслужби.
"Викрадення" нардепа Гончаренка
У лютому 2017 року Україну розбурхала звістка про викрадення народного депутата. Повідомлялося, що в ході поїздки в Одесу був викрадений Олексій Гончаренко. Тоді першим тривогу забив нардеп Олександр Бригинець, заявивши, що ще напередодні ввечері Гончаренко відбув до Одеси на якусь важливу зустріч, а саме викрадення він назвав політичним.
За цим послідували заяви правоохоронних органів: в прокуратурі Одеської області підтвердили факт зникнення нардепа, а за даним інцидентом було відкрито кримінальне провадження.
Втім, пізніше правоохоронці повідомили, що нардеп був звільнений і знаходиться в безпеці. Сам же Гончаренко розповів, що це була спланована заздалегідь спецоперація силових структур.
"Мова йде про спецоперацію наших силових структур, в рамках якої була затримана ціла група, яка планувала організацію кількох злочинів, в тому числі і нанесення тяжких тілесних ушкоджень мені. Я виступав в цій спецоперації в ролі "живця". Тривала вона кілька місяців .. . Безпосередньо було затримано кілька осіб. Я в ніч виїхав на Одесу, щоб виконати свою роль в цій спецоперації, що і зробив", – розповів тоді Гончаренко.
За його словами, нардеп зіграв роль "живця", що дозволило правоохоронцям затримати і організаторів, і замовників невдалого викрадення.
Інсценування спецслужб в Росії
Російські спецслужби також активно використовують практику постановочних "вбивств" або "викрадень". Одним з найбільш резонансних прикладів є порятунок ректора петербурзької Державної полярної академії Кермен Басангової в 2009 році.
У квітні того року в ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що глава навчального закладу була вбита біля будівлі академії. Повідомлялося, що нападник нібито кілька разів ударив її ножем, в результаті чого жінка нібито померла в лікарні.
Вже наступного дня за підозрою в організації замовного вбивства були затримані перший проректор Полярної академії Володимир Лукін, начальник інженерно-транспортної відділу академії Володимир Жаворонков і його син Михайло.
Виявилося, що "вбивство" було постановочним, що дозволило не тільки розкрити злочин, затримавши замовників, але і врятувати саму Басангову. До слова, вона сама взяла участь в інсценуванні, незважаючи на те, що на той момент була вагітна.
За даними слідства, мотивом для злочину послужила боротьба за вплив всередині навчального закладу. 70-річний колишній проректор Лукін через два з половиною роки після інсценування замаху був виправданий судом.
Імітація з розмахом, по-європейськи
На початку 1980-х у Франції була проведена багатоступенева спецоперація з політичним підтекстом , яка набула значного резонансу, в якій знайшлося місце і спеціально невдалому замаху на вбивство, і цілком вдалому, хоч і інсценували, викрадення.
Йдеться про спроби уникнути ліквідації двох політемігрантів з Румунії, де на той момент керував одіозний диктатор Чаушеску. Усуненню підлягали літератори Паул Гома і Вірджіл Таназ.
Париж, 1980 год – Вірджил Таназ тримає голодовку против катувань у Румунії. Фото: contemporanul.ro
Хайдуку, ніколи не отримував і не виконував подібних наказів, вирішив здатися французькій контррозвіці. Французькі спецслужби звернулися до Гомі і Таназу і отримали від них згоду на співпрацю.
Оскільки не виключалося, що за діями Хайдуку стежать, була розроблена багатоступенева операція. На званому прийомі Хайдуку впорснув в коктейль Гоми отруту з авторучки, а агент французької контррозвідки, ніби спіткнувшись, ненавмисно перекинув келих "цілі".
Невдача виглядала цілком правдоподібно, але з другою жертвою слід придумати щось інше. Повернувшись в Бухарест, Хайдуку розповів своєму керівництву свій план: найняти бандитів, які викрадуть і вб'ють Таназа. План був схвалений, і 20 травня 1982 року серед білого дня посеред Парижа на очах десятків свідків невідомі "бандити" заштовхали Таназа в машину і відвезли.
Підозра лягла на румунську таємну поліцію Секурітате. 9 червня 1982 року президент Міттеран на спеціальній прес-конференції висловив глибоку заклопотаність зникненням Вірджіла Таназа, а потім скасував запланований візит до Румунії. Як пізніше стало відомо, Міттеран був обізнаний про операцію.
Таназ був відсутнім три місяці – це час він провів на самоті в Бретані під охороною французьких спецслужб. Три місяці попросив дати йому Матей Хайдуку на підготовку втечі сім'ї.
Однак, в кінці серпня 1982 року французька преса вивідала про те, що викрадення Таназа було інсценовано французької контррозвідкою. В той же день в Парижі була зібрана прес-конференція, на якій перед журналістами постали і Гома, і Таназ, і Хайдуку – втім, ім'я останнього пресі тоді не назвали.
В результаті справа Таназа послужила політичним приводом для розриву відносин Парижа з Бухарестом.