Рейтинг. У шістку головних постачальників біженців в ЄС увійшли Сирія, Еритрея, Ірак, Сомалі, Нігер і Україна
Конфлікт на сході України та економічна криза змушують наших співвітчизників залишати свої будинки і шукати кращого життя за межами країни. Відповідно до останнього звіту Єврокомісії, кількість українців, які попросили притулок в країнах ЄС, за рік збільшилася в 14 разів! "Сегодня" дізналася, якими напрямками наші співгромадяни віддають перевагу і що їх чекає на новому місці.
БУМ МІГРАЦІЇ. Якщо в 2013-му на отримання статусу біженця в ЄС було подано близько 1 тисячі заявок від українців, то вже в 2014-му їх число зросло до 14 тисяч! Кількість українських кандидатів на притулок у Шенгенській зоні склала близько 2% від усіх заявників в 2014 році. "Минулого року, загальна кількість осіб, які шукають притулок в ЄС і в зоні ЄС + (Швейцарія та Норвегія), склала 660 тисяч чоловік. З них 220 тисяч заявок прийшло з країн Середземномор'я і 440 тисяч з інших країн", – повідомив виконавчий директор Європейського офісу підтримки прохачів притулку Роберт Віссер. При цьому в ЄС підрахували, що Україна тепер входить до топ-6 країн-постачальників біженців в Шенгенську зону. Компанію їй у цьому списку склали Сирія, Еритрея, Ірак, Сомалі і Нігер.
В українському управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців "Сегодня" розповіли, що з початку конфлікту на Донбасі 341, тис співвітчизників виїхало до країн ближнього зарубіжжя як біженці, а ще 525,6 тис. покинули країну в надії влаштуватися за кордоном без оформлення такого статусу.
У РФ, ПОЛЬЩУ І ДО БАЦЬКИ. Лідером з прийому біженців стала Росія. За даними ООН сюди переїхало понад 336 тисяч чоловік в такому статусі і ще більш 380 тисяч без нього. На другому місці Білорусь – країна прийняла 1 тис. біженців і 80 тис. осіб без статусу. На третьому місці наші західні сусіди – Польща. Тут було задоволено 3,4 тис. заявок від біженців, але більша частина українців – понад 51-ї тисячі перебралися в країну без статусу.
ОСОБИСТИЙ ДОСВІД. Мешканка Дзержинська Донецької області Ганна Іващенко місяць тому переїхала до Німеччини. У 2013-му дівчина закінчила Донецький Національний Університет і перебралася до Києва. Проте в столиці Ганна себе не змогла знайти і вирішила виїхати до Європи. "Статус біженця я не оформляла. Просто за однією з програм мене запросила німецька родина до себе на роботу в будинок. Постало питання мови – адже німецької я не знаю, але я 6 місяців займалася по скайпу з репетитором з Горлівки, так і вивчила основи мови, – каже Анна. – Загалом-то, жити тут мені подобається, тільки люди не такі дружелюбні, злегка закриті. Але рівень життя зовсім інший. Два автомобілі на сім'ю і власний будинок мінімум в два поверхи – це тут норма".
"Для мене було дуже важко прийняти рішення про переїзд, відчувала себе зрадницею батьківщини. А потім зрозуміла, що найважливіше для мене – спокій моїх близьких, – сказала нам журналістка Ірина Балин, яка переїхала до Фінляндії. – Працювати за фахом я не сподіваюся. Буду шити іграшки і продавати на місцевому ринку".
Власник компанії веб-розробок Микола Комаренко готується виїхати до Польщі: "Хотілося працювати на благо країни, але не вийшло... Їхати вирішив минулої осені. Тоді було військове загострення, і я зрозумів: якщо хочу зберегти свій бізнес – треба думати про зміну місця проживання. З найбільш реальних варіантів вибрав Польщу: і додому ближче, та й з документами на бізнес простіше". Їх Микола вже почав оформляти. "У Польщі, якщо моя фірма буде працювати успішно (500 євро з/п на співробітника) я отримаю підстави для оформлення посвідки на проживання вже через три місяці".
"ВТІКАЮТЬ НАЙБІЛЬШ ГРАМОТНІ Й АКТИВНІ"
Соціолог Олександр Вишняк вважає, що левова частка українців, які покинули країну, повернуться назад. "Звичайно, якщо такі люди отримають офіційно статус біженця в ЄС, то навряд чи варто очікувати їх повернення додому. Але більшість тікають до країн СНД, навіть не оформляючи статус біженця, і якщо ситуація зміниться, то вони повернуться, – говорить Вишняк. – В умовах великого безробіття зараз від'їзд такої кількості людей сильно не позначиться. От якщо років через п'ять в країні почнеться економічне зростання, тоді ми можемо зіткнутися з браком фахівців, адже їдуть, як правило, найактивніші і грамотні громадяни".
Політолог Вадим Карасьов додав, що активізація міграційних процесів веде до перенесення безвізового режиму з ЄС на невизначений термін: "Це формує скептичне ставлення Заходу до скасування віз з Україною".