Районна державна адміністрація
Кабінет міністрів України на своєму засіданні в п'ятницю затвердив проєкт чергового етапу реформи децентралізації та адміністративно-територіального устрою. Документ передбачає ліквідацію 490 існуючих нині районів і створення 129 районів – природно, більших за населенням і територією. Відповідно, в більшості випадків йдеться і про перенесення райцентрів.
Схвалений проєкт Кабмін подасть до Верховної Ради на затвердження. Тільки після схвалення народними депутатами етап реформи буде завершено. Як і у випадку з першими етапами реформи – коли формувалися і наділялися повноваженнями громади – реформи нинішнього етапу також викликають у громадян природну недовіру і безліч запитань. Сайт "Сьогодні" спробує на них відповісти.
Коли "переїдуть" райцентри і навіщо це взагалі потрібно?
Реформа адміністративно-територіального устрою в частині укрупнення районів затівалася для того, щоб оптимізувати систему державного управління. Існуючі зараз райони були сформовані ще за часів СРСР, а деякі навіть раніше. За цей час змінилося дуже багато чого: населення деяких раніше великих райцентрів і районів суттєво зменшилася, економічна база, на основі якої формувалися райони, кардинально змінилася. У підсумку в країні є райони-гіганти з населенням в сотні тисяч, а є райони, в яких не проживає і десяти тисяч осіб.
"Загалом, якщо брати такий критерій як кількість районів, то ми тут лідери серед схожих країн. У нас їх багато, – пояснив на пресконференції, що відбулася напередодні, заступник міністра розвитку громад і територій В'ячеслав Негода. – Районів, в яких проживає до 10 тисяч осіб, у нас дуже багато. Якщо там порахувати всіх жителів, включаючи пенсіонерів і дітей, то в райадміністрації, райраді, всіх районних органах і працювати нікому – людей немає. Районів, в яких проживає до 50 тисяч, – більше половини. І все це не відповідає критеріям функціонування сучасної системи виконавчої влади", – зазначив заступник міністра.
Стосовно "коли", то нова субрегіональна система повинна почати повноцінно функціонувати з 1 січня 2021 року.
Тепер доведеться за довідками за сто кілометрів до райцентру їздити?
Ні. Найімовірніше, навіть якщо ваш райцентр перенесуть до іншого міста, більшість послуг ви отримуватимете там, де звикли. Справа в тому, що децентралізація – це не просто створення громад, укрупнення районів і так далі. Це глибока перебудова системи влади. Яка має на увазі, що владні органи будуть навіть ближче до народу, ніж це було раніше.
"Реформа, яку ми коротко називаємо" децентралізація ", насправді – реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Вона стосується всієї системи влади – місцевої та регіональної. За основу ми взяли функціонування ефективних громад. Саме в громадах буде сконцентрована більшість місцевих ресурсів. І саме там надаватимуться основні послуги. Такі, які зараз, наприклад, надаються через центри об'єднаних територіальних громад, через ЦНАП. Це базовий акцент: практично всі послуги передаються в громади. Райони ж залишаються для організації територіальної системи виконавчої влади", – зазначає В'ячеслав Негода.
Співробітники нинішніх райадміністрацій, інших органів центральної виконавчої влади залишаться без роботи?
Звичайно, якщо місто чи селище міського типу перестає бути райцентром, райадміністрації і районного відділення поліції, наприклад, в ньому не буде. Проте ідеологи і виконавці реформи запевняють, що праця більшості нинішніх співробітників районних органів знадобиться. По суті, вони виконуватимуть ту ж роботу, але вже в територіальних підрозділах районних органів виконавчої влади. Наприклад: Васильківський відділ поліції ГУ Національної поліції в Київській області, можливо, стане Васильківським територіальним підрозділом Фастівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області. Але ліквідувати поліцію в великих містах, звичайно, не будуть.
За якими критеріями "різалися" нові райони, вибиралися райцентри і хто взагалі цим займався?
Нинішня "нарізка" – результат спільної праці Міністерства розвитку громад і територій, профільного парламентського комітету, обласних адміністрацій, громадських організацій. Для того, щоб нові райони були ефективними з точки зору управління, була розроблена ціла низка критеріїв, за якими райони формувалися. Мабуть, найголовніший з критеріїв – кількість населення. Згідно з напрацьованими нормами, в кожному з нових районів має проживати не менш 150 тисяч населення. Щоправда, є райони, в яких кількість жителів трохи не дотягує до цієї цифри. Крім того, багато районів (переважно ті, де райцентром стане обласний центр) вийшли просто гігантськими за населенням. Наприклад, новий Красноградський район Харківської області матиме 131 тисячу населення. А населення Харківського району з райцентром в Харкові становитиме 1,7 млн осіб.
Стосовно вибору райцентру, то тут критеріїв дуже багато. Наприклад, райцентром не може бути місто (нехай і дуже великий), якщо воно розташоване ближче 30 кілометрів від облцентру (відповідно, облцентрів отримують тут перевагу). З двох великих міст, які претендують стати райцентром, перевагу має місто з великим населенням. А при приблизно рівних показниках – те, яке знаходиться ближче до центру нового району. Але не завжди – враховуються і історичні і навіть стратегічні цілі. Наприклад, в Чернігівській області буде створено Новгород-Сіверський район з райцентром на самій околиці. Як пояснюють в Мінрозвитку громад і територій, зроблено це для того, щоб мати органи української влади на стратегічному напрямку – поруч з кордоном з РФ.
На осінніх виборах ми вибиратимемо депутатів вже нових районних рад?
Для того, щоб так і було, Верховна Рада повинна затвердити поданий Кабміном проєкт ще на цій сесії. Як зазначив на пресконференції народний депутат, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін, шанси на це є.
"Щоб проголосувати за постанову про нові райони, Верховна Рада має три парламентські тижні. Тож одна спроба у нас є", – сказав Віталій Безгін.
Загалом же нинішня влада не втрачає надії, що в майбутньому будуть прийняті зміни до Конституції і районні ради підуть в історію.
Про те, які переваги несе громадянам децентралізація, дивіться в сюжеті "Сьогодні":