Студенти зможуть самі обирати предмети для навчання, а викладачі отримають час, необхідний для саморозвитку / Фото: Григорій Салай
З учорашнього дня українські студенти вчаться по-новому: в силу вступив Закон про вищу освіту, який Верховна Рада прийняла 1 липня.
МЕНШЕ ГОДИН. Головне нововведення Закону – у зменшенні навантаження на студентів і викладачів. Замість 900 годин на рік викладачі працюватимуть близько 600 (ставки зарплат при цьому не зменшать. – Авт.); студенти ж, які надійдуть в 2015-му, за семестр вивчатимуть не більше 6 предметів (зараз – близько 11). "Це дуже корисна норма, – вважає студентка КНУ ім. Шевченко Ольга Кам'янець. – Через величезне навантаження студенти тільки й можуть, що вчитися. А хочеться ж ще і відпочивати, і подорожувати. Та й працювати студентам потрібно – як прожити на стипендію (730 грн. – Авт.)? Та й тим, хто не працює, стане легше: вони зможуть паралельно вивчати нові предмети". Задоволені і викладачі: "Навантаження у нас дійсно велике, – говорить викладач політології з Черкас Ангеліна Валентинівна. – Страждають і студенти, і викладачі. Адже нам також потрібен час – на відпочинок і саморозвиток".
НАЦАГЕНТСТВО. Вимоги до системи навчання відтепер буде формуватимуть не МОН, а окремий орган – Нацагенство щодо забезпечення якості освіти. "Туди увійдуть студенти, викладачі та роботодавці", – пояснив нам координатор руху "Студзащіта" Андрій Черних. У викладачів єдиної думки на рахунок цього нововведення немає. "Тепер займатися розробками програм будуть люди, які розуміють, що потрібно від майбутніх професіоналів", – сподівається викладач англійської Валерій Ізмаїлов. "Створюють новий орган для розкрадання грошей", – упевнений викладач правознавства Віктор Олексійович з Одеси.
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Вищі навчальні заклади зможуть розпоряджатися заробленими грошима – наприклад, брати участь у закордонних наукових проектах і оплачувати витрати зі свого рахунку в держбанку без погодження з МОН, як це було потрібно раніше. Самостійніше стануть і студенти: вони зможуть вибирати 25% предметів для навчання (подібна система діє в Києво-Могилянській академії. – Авт.). Абітурієнти, відповідно до закону, зможуть подавати документи до вишів через посередників, а не особисто (з 2016-го). Не буде й ступеня спеціаліста: вже отримані дипломи прирівняють до дипломів магістра. Втім, в законі є норми, які студенти розкритикували. "В коледж можна буде поступити тільки після 11-го класу, після здачі ЗНО (раніше було можна йти в коледж після 9-го класу. – Авт.). Це незручно, – вважає майбутній адвокат, киянка Олександра. – Я, наприклад, перевелася до вишу після коледжу і заощадила собі два роки навчання!" Вчитися в коледжах, за новими правилами, будуть все ті ж два роки. Зате по закінченню студенти отримають дипломи малого бакалавра.
СТИПЕНДІЇ. Обіцяють підвищити і стипендії (зараз – 730 грн) до прожиткового мінімуму (зараз – 1218 грн. – Авт.). Причому стипендії обіцяють платити не тільки відмінникам: в цілому, за законом, на фінансову підтримку зможуть розраховувати 2/3 студентів. У Кабміні, втім, вважають, що стипендії і зараз одержують занадто багато студентів. "Це не соціальна пільга, а стимул. Потрібно створити єдиний стипендіальний фонд, який вирішуватиме, кому платити", – заявив днями прем'єр Арсеній Яценюк (такий закон уряд хоче подати до ВР. – Авт.). Якщо його приймуть, студенти, які бажають отримувати стипендію, подаватимуть туди заявки і чекатимуть на рішення фонду. Це тут же викликало хвилю обурення. "Ми вийдемо на вулиці і швидко пояснимо Арсенію Петровичу, що таке голодний студентський бунт", – каже студент філософського КНЕУ Денис Крамаренко.