Санкції США можуть боляче вдарити по проектах "Газпрому". Фото: AFP
Якщо Росія добудує другу нитку газопроводу "Північний потік-2" і дві нитки "Турецького потоку", то зможе замкнути на собі до 75% всього експорту газу до Європи. Про це заявив держсекретар Рекс Тіллерсон під час недавнього візиту до Польщі. У разі запуску обхідних російських газопроводів Україна може втратити статус головного транзитера газу до Європи, а остання – потрапити в повну енергетичну і політичну залежність від "Газпрому". Жорстку позицію в цьому питанні займають Польща, Литва і Данія, яких підтримують Штати. Німеччина, Австрія і Франція, чиї компанії вклали мільярди в "Північний потік-2", навпаки, активно лобіюють добудову газопроводу. Єврокомісія ще не дала дозвіл на реалізацію проекту. Але, за словами експертів, від неї мало що залежить. Єдина надія на США: вони можуть застосувати санкції до компаній-підрядників, які займаються глибоководним укладанням, що не заблокує, але, принаймні, відкладе реалізацію "Північного потоку-2" в довгий ящик.
В Євросоюзі думки розділилися
Раніше сайт "Сегодня" вже писав, що в реалізації проекту "Північний потік-2" поряд з "Газпромом" беруть участь Австрія, Німеччина і Франція. З моменту підписання договору про будівництво другої нитки газопроводу європейські партнери проекту Shell, Engie, OMV, Wintershall і Uniper вклали 4,75 млрд дол. – половину його вартості. До робіт, як пишуть російські ЗМІ, які бажають розпочати в квітні 1200-кілометровий газопровід, який в обхід України безпосередньо з'єднає Росію і Німеччину, збираються прокласти по дну Балтійського моря через територіальні води Данії, а також економічні зони Фінляндії і Швеції.
В "Газпромі" планують закінчити будівництво до кінця 2019 року. Але оптимізм російського монополіста експерти не поділяють. По-перше, такі масштабні проекти завжди реалізуються з великими затримками. По-друге, в Євросоюзі вже сформувалася стійка опозиція до "Північного потоку-2".
Ще в листопаді минулого року парламент Данії ухвалив закон, що забороняє прокладку труби через її територіальні води. Щоправда, в "Газпромі" вже розробили обхідний маршрут. Непримиренну позицію займають також Польща, Литва і низка інших країн Центральної та Східної Європи. Вони намагаються заблокувати "Північний потік-2" через Єврокомісію, яка ще повинна схвалити будівництво. За правилами Європейського енергетичного союзу, створеного 2015 року, енергетичний ринок ЄС повинен бути максимально прозорим, а джерела поставок – диверсифікованими.
За словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, "Північний потік-2" не відповідає жодному з цих трьох критеріїв Енергетичного союзу ЄС щодо диверсифікації джерел і маршрутів і постачальників: джерело – Росія, маршрут – з Росії, постачальник – "Газпром ". Виходячи з цього, проект не може бути реалізований. Але все впирається в наймогутніше лобі Німеччини. В середині грудня влада федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія вже схвалила будівництво "Північного потоку-2" на частині континентального шельфу Німеччини.
"У Німеччині виходять з того, що "Північний потік-2" – проект приватних компаній, і не справа уряду Німеччини і Єврокомісії в нього втручатися. Але, незважаючи на це, з боку німецького уряду потрібен дозвіл їх регулятора, яке потрібно для вирішення суто політичних завдань при будівництві газопроводу. Все виглядає так, що в Німеччині буде сформовано новий уряд (після осінніх виборів до Бундестагу в Німеччині ще триває коаліціада – Авт.) і в найближчі місяці з формальної точки зору будуть розглянуті подання з боку "Газпрому" і дані відповідні дозволи на будівництво "Північного потоку-2", – сказав сайту "Сегодня" Михайло Гончар.
США можуть заблокувати "Північний потік-2"
За словами експертів, минулого року з 193,9 млрд кубометрів поставленого до Європи російського газу близько 93,5 млрд куб пройшли через українську ГТС. У разі добудови "Північного потоку" сумарний обсяг прокачування його двох ниток становитиме 110 млрд кубів. У такій ситуації Україна може втратити не тільки транзит (за прогнозами експертів втрати від прокачування російського газу до Європи через нашу ГТС можуть досягти 2 млрд дол. на рік), а й ризикує залишитися без необхідного для утримання труби обсягу прокачування газу. При найгіршому сценарії обсяг прокачування через українську ГТС буде нижче рівня собівартості утримання труби і вартість української ГТС впаде в рази.
Петро Порошенко, виступаючи на одній з панельних дискусій на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, назвав російський "Північний потік-2" перевіркою на цілісність Європи. "Газпром намагається дати хабар деяким європейським країнам. РФ прагне за всяку ціну досягти абсолютно чітких політичних цілей. Мета "Північного потоку-2" розділити Європу. Він ніяк не стосується енергетичної безпеки і економіки", – заявив український президент.
Ще у вересні 2017 року віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчович заявив, що в Брюсселі є спільна позиція зберегти транзит газу через Україну. Але в яких обсягах? Неофіційно один з європарламентаріїв від Польщі розповів сайту "Сегодня", що в ЄС обговорюється цифра в 20-30%.
"Тобто, щоб через українську ГТС прокачувати близько 20-30% всього російського газу, який йде до Європи (минулого року Україна прокачала 48% всього газу, що поставляється Росією до Європи. – Авт.)", – сказав "Сегодня" один з європарламентаріїв від Польщі.
Але що Україна отримає на виході, прогнозувати ніхто не береться. Та й, на думку експертів, до гри завжди можуть вступити Штати. Адже санкцій закон CAATSA, згідно з яким США вже опублікували "Кремлівську доповідь" (список 210 друзів Путіна, проти яких можуть ввести персональні санкції), передбачає санкції і щодо "Північного потоку-2". Точніше, проти компаній-підрядників, які займаються глибоководним укладанням труб.
Після недавніх переговорів з Рексом Тіллерсона в Варшаві в одному з інтерв'ю польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що США повинні поширити дію закону CAATSA і на "Північний потік-2". "Попереднє тлумачення цього документа (закону CAATSA – Авт.) Держдепом було для нас неоднозначним і незадовільним. Це дуже важливий момент в наших переговорах з США. І йдеться не тільки про нашу енергетичну безпеку, але й про безпеку всього регіону", – заявив Матеуш Моравецький.
Польський прем'єр має на увазі роз'яснення Держдепу щодо застосування статті 232 закону CAATSA, яка і стосується санкцій щодо "Північного потоку-2". Так, в жовтні Держдеп пояснив, що санкції не поширюватимуться на проекти, укладені до 2 серпня 2017 року. Тобто, деякі проекти з будівництва "Північного потоку-2" можуть не потрапити під санкції. Але левову частку проектного фінансування (близько 6,5 млрд дол.) "Газпром" планував залучити у вигляді кредитів європейських банків, що може санкціонуватися Штатами.
Водночас закон CAATSA не зобов'язує США вводити санкції проти проектів щодо "Північного потоку-2". Точно так же, як і за опублікованим "Кремлівському списку" друзів Путіна – потрапляння до списку не означає автоматичного введення санкцій. Тому Рекс Тіллерсон після переговорів з Матеушем Моравецьким в Варшаві і уникнув відповіді на питання про введення американських санкцій проти "Північного потоку-2".
"Як і Польща, США виступають проти газопроводу "Північний потік-2". Ми вважаємо, що він підриває енергетичну безпеку і стабільність Європи. Крім того, дає Росії ще один інструмент, що дозволяє використовувати енергетику в політичних цілях. Ми твердо переконані в тому, що Польща, яка має в своєму розпорядженні ресурси разом з усією Європою для диверсифікації своїх енергетичних ресурсів, дуже важлива для довгострокової безпеки Європи", – заявив Тіллерсон.