"Скіфське золото".
Після того, як Апеляційний суд Амстердама відклав прийняття остаточного рішення у справі про скіфське золото, з'явився реальний ризик для України втратити цінні предмети старовини. Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького НАН України Олександр Малишев під час науково-експертного круглого столу "Справа про скіфське золото: поточний стан та перспективи".
За його словами, в середині липня суд замість того, щоб ухвалити остаточне рішення в цій справі, несподівано ухвалив проміжне рішення.
"У справі про Скіфське золото ми виграли суд першої інстанції. Останнє засідання було 11 березня. На 11 липня було призначено слухання остаточного рішення, але потім його перенесли на 16 липня. А 16 липня суд ухвалив проміжне рішення у справі, яке здається нам небезпечним. Так, в ньому йдеться про те, що рішення суду першої інстанції буде скасовано. Замість цього Апеляційний суд збирається винести своє рішення. А зрозуміло, що якщо суд скасовує рішення на користь однієї сторони, то, як правило, не для того, щоб прийняти рішення на користь цієї ж сторони", – розповідає Малишев.
Як зазначає вчений, це рішення було, як грім серед ясного неба. Однією з можливих причин такої зміни може бути нестабільне ставлення європейських країн до питання конфлікту між Україною і Росією.
"Це рішення, змінює всю парадигму процесу. Політика спочатку в цьому присутня. І європейські суди, на жаль, мають ті ж недоліки, що і європейська політика. Згадаймо ситуацію з поверненням Росії в ПАРЄ", – продовжує експерт.
Подібне рішення – великий виклик для української юриспруденції, і потрібно буде докласти багато зусиль, щоб відстояти наші права на скіфське золото.
"Рішення суду першої інстанції було максимально компромісним – щоб не образити Росію, щоб зняти відповідальність. Зараз же у нас є два виходи. Або рухатися далі і виграти справу в Апеляційному суді. Але зараз апеляційний суд звузив справу і розгорнув її так, як спочатку на цьому наполягала Росія. Або ж ми можемо оскаржити проміжне рішення у Верховному суді і не довести справу до Апеляційного суду. Обидва варіанти можуть бути як виграшними, так програшними. Я вважаю, що нам не треба миритися з проміжним рішенням і треба його оскаржити", – підводить підсумок Малишев.
Скіфське золото – колекція експонатів із понад 2 тис. предметів, які використовувалися для оформлення виставки "Крим: золото і секрети Чорного моря", що проходила з лютого по серпень 2014 року в Музеї Аллард Пірсона в Амстердамі. Невизначена ситуація з колекцією виникла після окупацією Криму Росією в березні 2014 року. Свої права на експонати, вивезені з півострова, заявили як Україна, так і Росія. У зв'язку з цим Університет Амстердама, який курирує роботу Музею Аллард Пірсона, призупинив процедуру передачі цінностей, і зараз питання, куди буде відправлено колекція, вирішується через суд.
Як повідомлялося, в понеділок, 11 березня 2019 року, суд Амстердама приступив до розгляду апеляції музеїв Криму про повернення "скіфського золота".
До речі, частина скіфського золота повернулася в Україну вже у вересні 2014-го. Але з 584 експонатів Нідерланди повернули на батьківщину тільки 19 – ті, що завжди зберігалися в Києві.
Також ми писали, що зареєстровані за російським законодавством так звані "російські кримські музеї", які є позивачами у справі про "скіфське золото", насправді не мають відношення до правовідносин, за якими артефакти були передані в Нідерланди. Про це розповів заступник міністра юстиції України Сергій Пєтухов.
За словами Пєтухова, позивачі, що представляють позицію РФ, вже не є юридичними особами. Вони стали "фантомними юридичними особами", які існують тільки на папері і тільки для цілей цього процесу. Фактично вони не мають відношення до українських музеїв, які існували до моменту окупації Криму.
Більш докладно про суперечку читайте на сайті "Сьогодні" в матеріалі "Наше золото: що потрібно знати про боротьбу України з Росією за скарби скіфів".