Частина населення Авдіївки залишилася без електрики і гарячої води. Фото AFP
Лютий вже традиційно став найважчим місяцем для України. Три роки тому це був місяць масових вбивств на Майдані, два роки тому – місяць важких боїв навколо Дебальцевого. Цього року до лютого ситуація на Донбасі знову загострилася, і її епіцентром стала Авдіївка.
Кілька днів бойових дій в районі цього міста призвели до гуманітарної катастрофи. Значна частина населення залишилася без води і електрики, опалення теж ледь підтримується. В результаті загострення на багатьох ділянках фронту вперше з весни 2015 року від артобстрілів страждають мирні жителі. Загиблі є не тільки в Авдіївці, а й в Ясинуватій і в Макіївці, а поранені – в Донецьку, Мар'їнці та Новоазовському районі.
У вівторок переговорна група в Мінську прийняла рішення про припинення вогню, проте наступні дні показали, що воно не працює. Механізми, які хоча б відносно підтримували мирний стан на Сході України, перестали діяти. А це значить, що необхідні нові кардинальні кроки, які зупинять війну. Причому з активною участю нової адміністрації США, оскільки гаранти "Мінська-2" – Німеччина і Франція – поринули у власні передвиборні кампанії і перестали бути активними гравцями в політиці.
БЕРЛІН ПОЗА ГРОЮ. Останню тезу отримав підтвердження за підсумками візиту президента України до Німеччини в понеділок. Візит відбувався на тлі другого дня боїв в Авдіївці, що, безумовно вплинуло на переговори. Канцлер Ангела Меркель заявила, що необхідно зупинити бойові дії і відновити виконання Мінських угод. Однак цей заклик не мав жодних практичних наслідків.
ГОЛОВНІ В ООН. На відміну від ОБСЄ та інших європейських структур, які назвали винними у загостренні конфлікту на Сході України обидві сторони, Рада безпеки ООН виступила з однозначнішою заявою. У ній, щоправда, теж не вказана винна сторона, лише міститься вираз "серйозного занепокоєння небезпечним загостренням ситуації на сході України" і заклик "до негайного повернення сторін до режиму припинення вогню". Проте одночасно з цим Радбез висловив "повну підтримку суверенітету і територіальній цілісності України", що змінює весь контекст.
Взагалі, слід очікувати, що Рада безпеки ООН протягом найближчого місяця набагато активніше займатиметься українською темою, ніж це було досі. З однієї простої причини: в лютому очолюватиме цю структуру постпред України в ООН Володимир Єльченко. Про таку активізацію заявив президент в своєму коментарі на призначення Єльченка: "В ООН і далі використовуватимемо кожну можливість для захисту України від російської збройної агресії". Зрозуміло, що отримання головного крісла в Раді безпеки не змінить співвідношення голосів з нашого питання, але постпред України як голова зможе коригувати порядок денний головного органу ООН, виходячи з потреб України.
ВАШИНГТОНСЬКИЙ СНІДАНОК. А ось адміністрація США поки що уникає активної участі в українському питанні. Щоправда, там тільки в середу був затверджений новий держсекретар Рекс Тіллерсон, у відання якого перейде зовнішня політика. І з його затвердженням Білий дім, безумовно, активізується на міжнародній арені.
І одним з перших кроків став вчорашній молитовний сніданок з президентом США, який традиційно (починаючи з 1953 року) проводиться в перший четвер лютого. Від України на ньому була присутня ціла делегація, яка налічує кількадесят політиків, які представляють і владу, і опозицію. Зокрема, там були присутні нардепи Павло Унгурян ("Народний фронт"), Оксана Білозір (БПП), Юлія Тимошенко ("Батьківщина"), Юлія Льовочкіна ("Опозиційний блок"). Зрозуміло, що сам сніданок не більше ніж церемонія, проте будь-яка офіційна церемонія супроводжується великою кількістю неофіційних зустрічей, на яких і можуть вирішуватися серйозні політичні проблеми.
ГОЛЛАНДСЬКА ХИТРІСТЬ. Тим часом в Нідерландах планують зробити нову спробу ратифікувати Угоду про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після того, як в квітні минулого року голландці на референдумі висловилися проти ратифікації, уряд Нідерландів зробив кілька спроб внести до нього зміни на європейському рівні. Зокрема, йшлося про вилучення пунктів про європейську перспективу України, фінансову і військову допомогу з боку ЄС. Пропозиція заблокували в Брюсселі, але проблема нікуди не поділася.
Тепер голландські прихильники України вирішили піти на хитрість. У нижній палаті парламенту зареєстрований законопроект з хитрою назвою, з якого ніяк не випливає, що це законопроект про ратифікацію. Зате в його тексті записано, що ухвалення закону означає набуття чинності закону про ратифікацію, прийнятого ще 2015 року.
У Верховній Раді іноді такі речі проходять. Однак в Нідерландах це буде складніше. Особливо якщо врахувати, що про хитрощі парламентаріїв вже написали і місцеві, і зарубіжні ЗМІ.
ЗРОСТАННЯ ІНФЛЯЦІЇ. В Україні ж найхитрішою організацією залишається Держстат. Через тиждень прийде термін публікації даних про інфляцію за січень, і можна не сумніватися, що Держстат зафіксує зростання цін десь на рівні 0,6-0,9%. Ну максимум один відсоток. А ось голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко повідомив про значне зростання цін на продукти, яке спостерігалося в січні.
Картопля подорожчала на 16%, морква – на 9%, капуста – на 8%, сир – на 6%, молоко – на 5%, хліб – на 4%. Список можна продовжувати, але і вже написаного досить, щоб зрозуміти, що за місяць зарплати знецінилися досить істотно.
Експерти називають три основні причини: підвищення мінімальної зарплати, зростання цін на енергоносії для промспоживачів і скасування урядом обмежень торговельної надбавки для соціальних продуктів.