Порожнеча. Широкине покинули всі жителі
Після несподіваного відступу бойовиків з Широкиного під Маріуполем рівно два тижні тому, на цій ділянці фронту настала тиша. Втомлені від війни мирні жителі хочуть повернутися хоча б у підвали зруйнованих будинків. Українські військові не вірять в мирні наміри "деенерівців". Втім, і дії бойовиків говорять про те, що їх відхід з Широкино був лише демонстрацією. Вони концентрують сили на південь від Донецька, погрожуючи Маріуполю з півночі.
ХРОНІКА. Відхід з Широкиного почали бойовики самопроголошеної "ДНР". Один з лідерів самопроголошеної республіки Денис Пушілін 1 липня заявив, що керівництво "ДНР" вирішило вважати Широкино демілітаризованою зоною. "Контроль над обстановкою повинен бути переданий ОБСЄ, яка і буде гарантом миру", – йдеться в заяві Пушіліна. Бої за Широкино не припинялися з зими. Селище знаходиться на березі Азовського моря, в 20-25 км від Маріуполя. Його втрата істотно ускладнила б нашої армії оборону Маріуполя – міста, де знаходяться найважливіші металургійні підприємства.
2 липня бойовики покинули центральну і східну частину селища, зайнявши позиції на височинах поблизу Безіменного і Саханки. Українські військові, які контролювали вигідні для оборони висоти захід від селища, не зрушили з місця.
3 липня в населеному пункті представники ОБСЄ виявили значну кількість стрілецької зброї та боєприпасів: "Спостерігачі не помітили ніяких збройних формувань в селі, за винятком деяких позицій ЗСУ на південно-західному краю села".
4 липня обороняющие Широкино бійці ЗСУ заявили, що бойовики відійшли на півтора-два кілометри від селища: "Залишені позиції заміновані і прострілюються". 5 липня представники "Міноборони ДНР" повідомили, що підготували план демілітаризації селища: "Передбачається відведення військ сторін на 2,5 км від лінії зіткнення, а танків і мінометів калібром до 100 мм і мінометів калібром до 85 мм – на 15 км" . За задумом бойовиків, якщо українські військові візьмуть пропозиції, то в селищі повинна створитися демілітаризована зона шириною в 5 км, а також зона безпеки завширшки мінімум в 30 км.
Але в ініціативах бойовиків нічого немає про відвід артилерійських систем калібром понад 100 мм, але ж саме такі знаряддя здатні завдавати найбільші руйнування. Крім того, всі танки протиборчих сторін мають калібр знарядь в 125 мм, а значить, формально їх також можна було відводити. Але навіть ці пропозиції були першим кроком, тому їх обговорювали на засіданні контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, яке відбулося 7 липня в Мінську. Однак ніяких конкретних результатів досягти не вдалося.
"ДНРівці": "це зрада". Заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Олександр Хуг повідомив, що 80% будинків в Широкиному не підлягають відновленню. "Ми зафіксували величезні руйнування, особливо в південній частині селища. За нашими спостереженнями, в Широкиному не залишається жодної цивільної особи, принаймні, в тих частинах села, які ми оглянули особисто", – додав Хуг. Спостерігачі ОБСЄ також зазначили, що "ніколи в селищі не було так спокійно і тихо".
Боєць добровольчого батальйону "Фенікс", який обороняв Широкине, підтвердив, що не чув стрільби вже тиждень. За його словами, раніше Широкино справляв враження "дуже дорогого селища": "Зараз же все розх...чили. Ми не розуміємо, чому всі так вчепилися в Широкино. По-моєму, демілітаризацію потрібно проводити по всій лінії розмежування".
Останні місцеві жителі покинули селище відносно недавно, ще навесні, в розпал найбільш інтенсивних боїв, люди там ще залишалися. "Їх було вже точно більше 20 (до війни в Широкино жили близько 1500 осіб. – Авт.). Вони їздили купувати продукти на підконтрольну України територію і в Маріуполь. Дуже допомагали волонтери. Вони заїжджали навіть в саме селище і варили людям борщ", – зазначив боєць.
За його словами, деякі українські військові не до кінця довіряють ОБСЄ, оскільки моніторингова місія "на 30% укомплектована громадянами Росії" і тому, що до співробітників ОБСЄ є претензії. "Наприклад, вони відмінно знають, що ми відвели артилерію. Коли вони приїжджали фіксувати порушення перемир'я, ми їм говорили: ну ви ж знаєте, що це не ми. Вони знизували плечима і відповідали: ні, не знаємо, ми не впевнені. Можу вас запевнити: крупнокаліберкі у нас немає. Якщо щось і лунає, то чи не від нас! А взагалі, настрої серед хлопців такі: до кордону з Росією – рукою подати. Зробити б один кидок і закрити її. Але команду "фас" нам не давали. Втім, як і команду "фу", – сказав доброволець.
За офіційними даними Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, її чисельність – 489 осіб, з яких громадян Росії – 26. Раніше представники ОБСЄ вже пояснювали журналістам, що не намагалися звинувачувати українських військових в порушенні режиму тиші в Широкино, а просто констатували відновлення бойових дій. "Ситуація в Широкино дуже нагадує ситуацію біля Донецького аеропорту, коли дві сторони знаходяться близько один від одного. Коли одна стріляє, інша – стріляє у відповідь", – зазначав глава прес-офісу місії ОБСЄ в Україні Майкл Боцюрків.
Незважаючи на руйнування, жителі селища все ж мають намір повернутися в Широкине. Про це повідомив голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський: "Люди кажуть, що будуть жити хоч і в підвалах, але своїх будинків".
Бажання повернутися пояснюється відходом бойовиків "ДНР", яке означає для людей припинення війни. А за словами українських військових, місцеві жителі нічого так хочуть, як того, щоб весь цей кошмар скоріше закінчився. Але поки в селище ніхто не повернувся. "Хочеться бути впевненим, що бої знову не почнуться. Думаю через пару тижнів поїду додому", – говорить виїхав до Маріуполя Василь.
А ось на бойовиків "мирні пропозиції" Пушіліна вчинили гнітючий вплив. Про це повідомив допомагає терористам російський волонтер Олександр Жучковскій. "Мені дивно чути аргументи, якими зараз обґрунтовують здачу наших позицій в Широкино. Відвели війська, щоб не було втрат? А для чого тоді їх там тримали півроку? Аргументів на користь відводу військ я не бачу, бачу тільки капітулянтську логіку військового керівництва", – заявив Жучковскій у своєму Facebook. Він також навів позицію "ополченця" з позивним "Індус", який вважає демілітаризацію Широкино зрадою: "Я в шоці другий день. Я розцінюю це як зраду. Ми там стільки хлопців поклали. І за що? Чому не дали команди на штурм? Штурм мені особисто обіцяли з 15 лютого, і він був можливий. Але нас, як завжди, обложили".
НІХТО НІКОМУ НЕ ВІРИТЬ. Лідери "ЛНР" заявили, що демілітаризація може бути поширена і на інші населені пункти, що знаходяться на лінії розмежування. Наприклад, Мар'їнка, Красногорівку і Авдіївку в околицях Донецька. Але українські експерти вважають це пасткою. Так, директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Валентин Федичев вважає, що одностороння демілітаризація Широкино є демонстративним кроком Москви, яка, напередодні переговорів контактної групи 7 липня, наказала бойовикам показати якісь кроки з врегулювання ситуації на Донбасі раніше, ніж це зробить Україна.
А проукраїнськи налаштовані жителі Маріуполя закликають командування ЗСУ не відводити війська з пануючих висот у Широкино. Керівник кризового центру "Оборона Маріуполя" Роман Соколов вважає, що демілітаризація Широкино створює небезпеку для Маріуполя: "Поки що наказу військам покинути Широкино не надходило. Але громадськість категорично проти демілітаризації, бо Широкино – це ворота до Маріуполя. Якщо здадуть Широкино, Маріуполь буде взято протягом найближчих днів".
Те, що миролюбність "деенерівців" може виявитися помилковим, говорять і зведення з фронту. За даними групи "Інформаційний Спротив" (ІС), противник концентрує війська на південь від Донецька, створюючи загрозу Маріуполю. Мова йде про формування "бригади" з трьох батальйонів на рубежі Мосьпіно-Старобешеве-Комсомольське. До складу цієї бригади входять 38 танків, 24 гармати і 12 реактивних систем залпового вогню. Південніше Донецька діють ще три "посилених мотострелових батальйону" бойовиків. "Важко сказати, чи носить подібна концентрація демонстраційний характер або ж противник дійсно готується до наступу на південь від Донецька, на Волноваському напрямку. У кожному разі аналітики групи ІС вказують на необхідність українських сил бути готовими до активізації противника на напрямках: траса Тельманове-Волноваха, траса Донецьк-Маріуполь і в цілому в смузі південніше Донецька", – заявив координатор групи ІС Дмитро Тимчук.