Бронзові Леніни – купи сміття або мільйонні статки?

Куди зникають пам'ятки після знесення і яка доля чекає пам'ятник Григорію Петровському вартістю понад 2,5 млн грн, з'ясовувала програма "Ранок з Україною" на каналі "Україна".

У 21-му столітті всеукраїнський знесення пам'ятників радянським вождям почався з київського Леніна. Бронзового вождя на бульварі Шевченка розлючений натовп повалив в грудні 2013-го. Тоді навіть не виникло питання, куди подіти знесену скульптуру, адже її по частинах розтягнули хто куди.

"Я пам'ятаю, що тоді було в тому числі і деяку кількість іноземців, які після того, як зруйнували цей пам'ятник, просто підійшли і брали шматочки, і вивозили в свої країни. Наприклад, литовці, латвійці, естонці", – розповідає директор департаменту міського благоустрою КМДА Дмитро Білоцерківець. Потім Ілліча по частинах продавали через інтернет. За долоню просили 750 грн, а за ногу – майже 1000. Насправді ж ціла скульптура коштувала в десятки разів більше.

"Найпопулярнішими були пам'ятники Леніна з бронзи. Бронза коштує на заводах приблизно 25-30 доларів за кілограм, якщо ви замовляєте. А металобрухт приймається по 200 грн", – каже скульптор Олег Пінчук. Київський вождь важив близько 5 тонн, так що на пункті прийому брухту за нього можна було отримати 1 млн грн.

Харківський Ілліч, якого знесли у вересні 2014 го, коштував всі 2 млн. Той пам'ятник був також з бронзи, але в два рази більше столичного. Після знесення харківська влада обіцяла вождя відремонтувати і виставити на показ в одному з музеїв. Але далі слів справа не пішла. Залишки бронзового Леніна ніби як зберігаються на одному з місцевих заводів.

Тим часом в Дніпропетровську, де Леніна повалили в квітні 2014 го, нещодавно знесли ще один символ комуністичної епохи. Пам'ятник Григорію Петровському, якого вважають одним з організаторів голодомору, знесли в кінці вересня. За 12-тонну статую можна було виручити понад 2,5 млн грн. Але поки переплавляти Петровського не збираються. Зараз пам'ятник знаходиться на одному з комунальних підприємств міста. Згодом його хочуть передати на баланс історичного музею. "Це зважене рішення. Тобто як мінімум запобігти спустошенню цього пам'ятника. Після того, як міська влада визначиться, де він буде знаходитися, ми ампутовану частину відновимо і сам пам'ятник встановимо в те місце, куди буде прийнято рішення його встановити", – говорить начальник дніпропетровського департаменту ЖКГ Михайло Лисенко.

Поки ж остаточна доля всіх повалених монументів не визначена. У столиці, наприклад, хочуть звезти всі скульптури в одне місце. Тільки не можуть визначитися, в яке. "Нам дійсно необхідно вже спровокувати рішення Київради, щоб вони чітко визначили місце, куди ми зможемо звозити ці пам'ятники", – говорить директор департаменту міського благоустрою КМДА Дмитро Білоцерківець.

Як варіант розглядають виставковий комплекс ВДНХ. Частину території там можуть віддати під музей. "Створити спеціальний заповідник – такий собі "парк радянського періоду", де ми могли б показувати нашим спадкоємцям, що це були пам'ятники, які колись символізували вождів радянської епохи", – пояснює глава Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

А ось віддавати бронзових вождів на брухт, щоб виручити не один мільйон гривень на потреби міста, чиновники не хочуть. Переконані: всі ці монументи – наша історія. І якою б вона не була, її потрібно пам'ятати і шанувати.