Весь тиждень українці були свідками дивного процесу. Стартував він в День пам'яті на другу річницю загибелі Небесної сотні і нагадував, масштабну акцію протесту, що зароджується. Принаймні, про "Майдані Три", що нібито починається, встигли повідомити російські ЗМІ. Намети, бочки, шини, захоплення будівлі... Але вже скоро країна побачила, що не отримавши підтримки в суспільстві, акція стихає. А організатори від спільних заяв перейшли до взаємних звинувачень. Що це було? І кому вигідно?
І начебто лютий 2016, а в голові стійке відчуття подій дворічної давності. Та й гасла за два роки не змінилися.
В кінці дня пам'яті, в центрі столиці раптом з'явилися знайомі атрибути: бочки для обігріву та намети. Поліція на це реагувала спокійно.
Російські телеканали, дійсно щосили намагалися розгледіти кровопролиття.
Пізніше додалася новина про захоплення, розташованого неподалік, конференц-залу готелю Козацький. Ось це якраз було майже правдою. Зал був зайнятий невідомими людьми в камуфляжі. Потім з'ясували – це Революційні праві сили – як вони самі кажуть – широке об'єднання громадських організацій.
Але за яких умов переможний кінець настане, вирішували довго. І представники згаданих "батальйонів і бригад", які до речі і орендували зал в Козацькому, засумнівалися чи варто брати участь в акції далі. Адже на організовану ними зустріч прийшло багато незваних гостей.
На це самі політики відповіли звичною риторикою – на керівництво не претендуємо, ми просто досвідчені активісти.
Вимоги до влади висував всяк охочий. Потім сотні вимог звели до двадцяти пунктів. Цей перелік остаточно засмутив представників військових. Вони заговорили про свою незгоду і звинуватили РПС в сприянні агресору.
Але від погромів приватних компаній, що відбулися минулої неділі, революційні праві сили відхрестилися, заявивши, що є прихильниками мирного сценарію протестів. Пізніше відповідальність за погроми взяв на себе такий собі Микола Коханівський. Сказав, що командує батальйоном ОУН, але ця організація спростувала свою причетність до погромів.
Призвідник погромів, за словами поліції, вже знаходиться під домашнім арештом. Але цей факт не знімає претензій правоохоронців до РПСівцям.
Йдеться про представника РПС з позивним Фауст. Саме його, українські громадські працівники, викрили в тісних відносинах з проросійськими організаціями в Україні.
У РПСі ж одного Фауста знають більше як фронтового волонтера, а решта, мовляв, – помилки молодості.
Це молодіжний центр батальйону Азов. Тут революційним правим запропонували жити і працювати, звільнивши багатостраждальний готель "Козацький". Але матраци на підлозі учасників протесту не надихнули.
Ще один постмайданівський символ – намет на Майдані теж від революційних правих сил відхрестився устами Андрія Хоми, глави української координаційної ради.
Нечисленні активісти, що залишалися біля символічного намету до будь-яких претензій на керівництво і координацію поставилися скептично.
Можливо, тому суботнім ранком поліції все ж вдалося демонтувати намет. Майдан виявився не справжнім.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "Події тижня" на каналі "Україна".