Він втілив свою мрію в життя – завдяки своєму головному принципу в спорті.
Андрій Демчук – переміг найсильніших суперників – і завоював золоту медаль Паралімпіади в Ріо. І ось таким – він увійде в історію українського спорту.
З цього дня пройшло вже більше трьох місяців. Але до Андрія досі підходять на вулиці незнайомі люди.
Просять сфотографуватися, кажуть – коли дивилися Паралімпіаду, переживали більше, ніж під час олімпійських ігор.
У Андрія немає правої ноги. Він ніколи не соромився цього, але ніколи і не афішував. Каже, за життя – впевнено йде на своїх обох ногах. Просто одна з них виглядає ось так.
Спорт для нього – майже професія. Але основна робота – Львівська політехніка. Викладає інформатику.
Андрій народився з рідкісною патологією – одна стопа була набагато більша за іншу. Пізніше з'являлися відкриті рани. У 19 років – ногу довелося ампутувати.
Але каже – це – тільки зробило його сильніше. Бути щасливим, працювати над собою і досягати успіху не дивлячись ні на що – його головні принципи.
Спорт – для нього можливість реабілітації, саморозвитку та... шанс прославити Україну на весь світ. Свою золоту медаль на Паралімпіаді – він присвятив воїнам АТО – сказав про це відразу після перемоги.
Повернувшись до Львова – Андрій заснував благодійний фонд, намагається привернути увагу чиновників і суспільства до проблем інвалідів. Зустрічається з воїнами АТО, які отримали важкі травми.
Вирішальний раунд – і українець Віктор Дідух – з милицею в руках і з протезом замість ноги – перемагає свого найсильнішого суперника зі Швеції. Він зробив це! Кричить бразильський коментатор.
Тепер золотою медаллю з Паралімпіади в Ріо – грає дворічна дочка Віктора Діана. Нагород – в цьому будинку накопичилося вже сотні – показують лише найпрестижніші – чемпіонати Європи, чемпіонати світу. Жартома нагороди на вагу.
У свої два роки – Діана вже займається настільним тенісом. Тренер – батько.
Мрія Віктора – заснувати академію настільного тенісу в своєму селі. Його спортивна школа – вже існує – ось тільки в орендованих залах в сусідньому місті. А тепер – у спортсмена з'явився шанс отримати власне приміщення.
Це – занедбаний будинок колишнього колгоспу. Саме тут Віктор намітив створити тренувальну базу. Але по всьому видно – за ремонт доведеться викласти чималі гроші. І у Віктора вони є. Мільйон гривень. Саме стільки він отримав за перемогу на Ріо – як і всі українські золоті медалісти. І ось власний мільйон – плюс всі свої заощадження – Віктор готовий вкласти в юні обдарування.
Віктор планує тренувати тут людей з інвалідністю – в першу чергу-дітей. А також травмованих під час бойових дій воїнів АТО. Показує – ось тут можна поставити десять тенісних столів. А в тих будинках – спальні кімнати і їдальню. Адже спортсмени на зборах тренуються тиждень, а то і більше.
Чемпіон-паралімпієць вже отримав від місцевих агрофірм підтвердження, що будівлі під спорткомплекс йому передадуть безкоштовно. А поки що – дав він стола в будинку своїх батьків. Тренується по шість годин на день. Перед змаганнями – ще більше. Він виграє перші місця – на чемпіонатах України для здорових спортсменів.
Тренування Віктора і справді схожі на магію. Ось м'ячик -на протилежному боці дошки – і раптом він сам повертається до спортсмена.
Спорт, підтримка батьків, а так само коханої дружини і дочки – все це допомагає Віктору бути щасливим.
Спорт може допомогти й іншим людям, каже Віктор.
Сорок одна золота медаль, тридцять сім срібних і тридцять дев'ять бронзових. Наші спортсмени в Ріо побили не один світовий рекорд. Збірна увійшла в трійку лідерів. Удома – їх зустрічали як національних героїв. Але самі герої говорять – найкращим подарунком став би адаптований для людей з обмеженими можливостями громадський транспорт, пандуси в усіх будівлях. Все, що вони бачили, гуляючи по олімпійському Ріо-де-Жанейро.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "Події тижня" на каналі "Україна".