Паска
Великдень – одне з найсвітліших і найважливіших свят для всіх християн. У цьому році відзначається 28 квітня. Зі святом пов'язано безліч народних і міцно вкорінених традицій. Разом з тим, входять в практику і нові обряди. Один з них – щорічне гаряче обговорення напередодні свята питання "як правильно: пасха, паска чи кулич". І чим більше в Instagram, Facebook і Twitter з'являтиметься фотографій святкової випічки, тим частіше будуть в коментарях виникати зауваження щодо пасок і куличів.
Священна війна лінгвістів з кулінарами
Немає нічого більш гарячого, ніж суперечка в інтернеті. Суперечка "паска-пасха-кулич" дивно переплітає в собі питання церкви, лінгвістики та кулінарії. Щоб розплутати цей клубок, потягнемо за найкоротшу ниточку і почнемо наш шлях з соцмережі з найкоротшими повідомленнями. Аудиторія Twitter у цьому питанні розділяється. Деякі бачать різницю в мові і географії.
Інші ж можуть легко відрізнити паску від кулича на смак!
Здатні вловити прийдешній тренд користувачі Facebook вже створюють опитування.
Ми не втрималися, і теж запропонували проголосувати.
Згідно зі спостереженнями, хоча переважна більшість називають великодню кулінарію словом "паска", "кулич" – також широко вживане слово. Давайте розберемося в правильності вживання кожного з цих слів.
Паска чи кулич: як правильно?
Розібратися зі словами нам допоможе словник, а розтлумачити їх значення – тлумачний словник. Академічний тлумачний словник української мови в 11 томах не містить трактування слова кулич, зате визначає два значення для слова "паска" (Ред.1975, Том 6,. стр. 86).
Перше значення слова "паска" в українській мові – солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, який за православним звичаєм випікається до Великодня.
Це знайоме багатьом трактування. Але у слова є ще одне значення. "Паска" - розмовна форма слова "Пасха". Словник наводить таку згадку в літературі, зокрема в кіноповісті Олександра Довженка "Зачарована Десна":
"Забув, якого року, навесні, напередодні паски, повідь случилась така, якої ніхто, ані дід наш, ні дідова баба не знали"
Як згадувалося вище, в тлумачному словнику української мови ми не знаходимо слова "кулич". Але також ми не знаходимо і слова "паска" в тлумачному словнику російської мови. Найближче схоже з написання слово ПАСК – скорочення парааміносаліцилової кислоти. Зате у Великому тлумачному словнику знаходимо слово "кулич". Очікувано, воно має схоже з українською "паскою" значення.
Кулич, згідно Великим тлумачним словником – солодкий здобний високий хліб циліндричної форми, який за православним звичаєм випікається до дня Великодня.
Паска походить від грецького kollíx і буквально означає круглий хліб.
Чи означає це, що в російській мові слово "паска" повинне витіснити "кулич"? У класичній літературі слово використовується, наприклад, у А. Чехова:
"Вот еще что выдумали! – сердито сказала жена Торчакова. – Не дам я тебе паску кромсать! С какими глазами я ее домой порезанную повезу? (Повести и рассказы, "Казак" 1887)"
Рецепти ні при чому?
Існує поширена думка, що назву для великодньої випічки слід підбирати, виходячи з інгредієнтів. В цьому випадку, здобну випічку пропонують називати "куличем", а сирну "паскою". Така думка також має право на життя. Але чітких правил приготування цієї страви немає, як і правил щодо її найменування. Наприклад, в Болгарії на Великдень готують святковий пиріг Козунак, а в Голландії – "Паасброд" (дослівно – "великодній хліб").
Різноманіття рецептів,індивідуальний підхід до інгредієнтів і збереження досвіду поколінь дозволяють створювати індивідуальні і неповторні страви. Сьогодні є, наприклад, дієтичні рецепти паски або паски без борошна і навіть цукру!
Нагадаємо, раніше "Сьогодні" розповідали, де дешевше відпочивати в великодні вихідні. Подробиці – у нашому відеосюжеті.