Освятити крашанки можна в один із старовинних храмів України. Фото з архіву "Сегодня"
Три вихідних великодніх дня (11-13 квітня) обіцяють, за прогнозами синоптиків, бути теплими і сонячними. Тому ми рекомендуємо провести їх в недорогій, але приємній подорожі по найближчих святих місцях, яких в Україні дуже багато.
Звичайно, православні святині будуть на Великдень переповнені віруючими, але, можливо, в інший час може бути складніше викроїти день-два, щоб оглянути, наприклад, мозаїки Миколи Реріха в Почаївській лаврі на Тернопільщині чи двоголову дзвіницю Спасо-Преображенського собору в Чернігові, не кажучи вже про красивий храм в Козельці, що знаходиться в глибинці України. Маршрути настільки прості, що в турфірмі їх можна не замовляти, а організувати поїздку самостійно (див. інфографіку).
КОЗЕЛЕЦЬ. Легенди свідчать, що саме в Соборі Різдва Богородиці в 1740-х рр. таємно вінчалася дочка Петра I, імператриця Єлизавета зі своїм фаворитом Олексієм Розумовським (він був родом з Козельця). Перлина собору – п'ятикутний, висотою в 27 м, іконостас: він був призначений для Смольного монастиря, над його проектом трудився сам Растреллі, але ікони (збереглося лише 50 з 80) писали українські майстри. Іконостас виявився занадто великий, і Єлизавета передала його в Козелецький собор.
МАНЯВСЬКИЙ СКИТ. Територія його настільки мала, що здалека дзвіниця та Хрестовоздвиженський монастир нагадують декорації. Хоча в XVII в. цей скит був одним з найсильніших православних монастирів на землі католиків. Його історія почалася з печерного гроту – Блаженного Каменя, у якому в 1606 році влаштувалися афонські ченці Йов Княгинецький та Іван Вишенський, тому його ще називають "Карпатським Афоном". У 2001 році Манявський скит відродили в первісному вигляді.
ГУСТИНСЬКИЙ МОНАСТИР. Храм-фортеця цінний чудотворними іконами Густинського і Смоленської Божої матері. У ньому відчуваються спокій і затишок, не притаманні великим релігійним центрам. Якщо затриматися ще на день, встигнете відвідати Сокиринці (40 км від Густині) і побачити парковий ансамбль і палац мецената Григорія Галагана. А в ньому – музей самого знаменитого кобзаря Остапа Вересая.
ХРАМИ ЧЕРНІГОВА. В'їжджаючих у місто зустрічає Катерининська церква (XVII ст.). Збереглися також шість пам'ятників домонгольської доби (X-XII ст.): Спасо-Преображенський собор (там похований прах князя Ігоря Сіверського, оспіваного в "Слові о Полку Ігоревім"), Успенський собор Єлецького монастиря, Антонієві печери, Іллінська церква, Борисоглібський собор, церква Параскеви П'ятницької. У Свято-Троїцькому соборі спочивають мощі святителя Феодосія Чернігівського та преподобного Лаврентія (1868-1950).
ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА. Лавра – найбільший, обов'язково чоловічий монастир, підпорядкований безпосередньо патріарху. У нас їх три: Києво-Печерська, Святогорська на Донбасі і, власне, Почаївська. Головні її святині – слід стопи Матері Божої з джерелом цілющої води, її чудотворна ікона, мощі преподобних Іова та Амфілохія. Варто відвідати також околишнє село Підкамінь з домініканським монастирем і величезним кам'яним "пальцем", що стирчить з вершини пагорба на околиці села. Там колись було язичницьке капище.
СОБОР СВ. ЮРА. Головна родзинка львівського храму – роботи найзагадковішого українського скульптора Йоганна Георга Пінзеля (1707-1761), якого називають українським Мікеланджело. Свої творіння він підписував просто: "Майстер Пензель".