Головне - досвід. Герасимова відкрили в Києві майстерню, як вдома / Фото: Анатолiй Бойко
У травні ПРООН запустить нову програму з надання бізнес-грантів для переселенців. Очікується, що його бюджет складе $1 млн, а фінансувати будуть Польща, Чехія і Великобританія. Освоювати гранти будуть в Київській, Одеській, Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Луганській областях. А переселенці, які захочуть брати участь в проекті, повинні будуть скласти бізнес-план і вкласти в стартап сили і гроші. Якщо ідея буде життєздатною, здобувачі отримають гроші на закупівлю обладнання і ремонт приміщень. Як відзначають в ПРООН, рішення продовжити фінансування стартапів переселенців було логічним продовженням практики останніх двох років, адже це дозволяє створювати робочі місця, а частка не відбулися бізнес-проектів, як правило, не перевищує 5-10%. "Сегодня" дізналася, які ніші є цікавими для таких бізнес-стартів.
ГРОШІ. В Україні вже діє програма з грантів для переселенців, її спільно з ПРООН фінансує Японія. Завдяки бюджету в $1,67 млн грантодавці підтримали 270 бізнес-планів в Києві і регіонах. При цьому максимальний обсяг гранту становив $10 тис., а середній – $6 тис. "До нас надходило багато бізнес-планів. Але реалістичними були такі ідеї, як майстерня меблів, швейне ательє, міні-пекарня, вирощування птиці, кав'ярня, інтернет-магазин, кейтеринг тощо. Ініціатори цих проектів, як правило, і отримували гранти на бізнес-старт", – пояснює керівник одного з проектів ПРООН Руслан Федоров.
ПО-НОВОМУ. Для переселенців отримання бізнес-грантів – відмінний стимул почати все з нуля. Так, сім'я Герасимових з Донецька на грантові $8 тис. Закупила обладнання і відкрила майстерню по ремонту одягу, взуття. "Наша сім'я виїхала до Києва, залишивши вдома мережу майстерень. Устаткування вивезти не змогли. Коли дізналися про гранти ПРООН, тиждень становили бізнес-план. Мама відповідала за розрахунки, тому що вона фінансист. А тато сформував перелік необхідного обладнання, оскільки знає технологію ремонту взуття. Коли ж дізналися про те, що отримаємо гроші, почали активно шукати приміщення. Ось закупили обладнання і працюємо. Зараз у нас працює шість чоловік, і всі – переселенці", – говорить керівник майстерні Ольга Герасимова. Сама дівчина планує стати терапевтом, а сімейна справа продовжить її сестра Ангеліна, що надійшла в Інститут технології та дизайну. Як і в Донецьку, Герасимова планують запустити мережу майстерень, а поки що розширили справу такими послугами, як хімчистка, ремонт побутової техніки.
Планує відтворити в Києві багатопрофільний оздоровчий центр і Григорій Воронов. Такий бізнес площею 1000 кв. м у нього був в Донецьку, причому 250 кв. м займали стоматпослуг. Але все довелося залишити і переїхати до Києва. Зараз підприємець з сім'єю відкрив клініку на 120 кв. м, а завдяки гранту в $8 тис. закупив обладнання. "Поки у нас працює один стоматологічний кабінет, ще один – на підході. Крім того, є косметологічний кабінет. Все обладнання купували, адже з Донецька змогли вивезти в основному медичні крісла. Але вже активно працюємо, є постійні клієнти", – каже підприємець.
Експерти оцінюють практику надання бізнес-грантів переселенцям позитивно, адже цей інструмент допомагає багатьом встати на ноги. "Ці функції могло б виконувати держава, активізуючи кредитування. Але банки неохоче видають переселенцям кредити. Тому у переселенців майже немає шансів для бізнес-старту. Так що гранти – єдиний шанс переселенців на виживання", – вважає керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.