«Донбаський синдром». Жителі здригаються через будь-який хлопок, але намагаються триматися заради дітей. фото AFP
Українські психологи і психіатри почали використовувати новий термін – "Донбаський синдром". Так вони називають емоційні проблеми жителів і біженців з міст східних регіонів. Поки, кажуть фахівці, звернень небагато, але по закінченню протистоянь на Сході можливі масові скарги психологам і сплеск наркоманії в регіоні. До таких наслідків може призвести щоденний стрес, в якому знаходяться майже всі жителі Донбасу.
СТРАХ. Місцеві жителі зізнаються: кожен, навіть безневинний хлопок (наприклад, вихлоп автомобіля. – Авт.) нагадує їм автоматні черги і вибухи. "Я з сім'єю виїхав з Краматорська в Гостомель Київської області. Але вибиває хтось килим – а нам, після пережитого, здається, що хтось стріляє з автомата Калашникова, – розповів нам переселенець з Донбасу Андрій Свіщов. – За два місяці стрілянини і вибухів я духом не падав – у мене 6-річна дитина, і я повинен бути для неї прикладом. Дитина, чуючи стрілянину, сама собі придумала казку – мовляв, поліція ганяється за злочинцями і вбиває їх. А в цьому нічого страшного немає, це ж по справедливості. Такі висновки він, мабуть, зробив після сімейних розмов та перегляду новин".
Є свої секрети, щоб не падати духом, і у наших військових. "Важливо не концентруватися на негативі, а займатися корисними справами. Наприклад, у мене деякі бійці на передовій, на горі Карачун, примудрилися викопати окопи, схожі на дачі! Там були навіть полички, їжа і т.п. А по приїзді до Києва ми з нашим батальйоном поїхали на шашлики, поспівали пісень і відпочили", – розповів нам боєць Нацгвардії Мирослав Гай, який довгий час перебував на передовій в Слов'янську.
ДОПОМОЖЕ ПРИБИРАННЯ. "У людей, які перенесли стрес і військові дії, розвивається своєрідний "Донбаський синдром" – депресія, занепад сил, напади паніки та інше. Вони можуть почати боротися з депресією за допомогою наркотиків, – сказала нам експерт з профілактики наркоманії Марина Грибанова. – У нашій державі багато хто вдається саме до такого способу вирішення проблем. Я б порадила не приймати навіть антидепресанти – ці препарати все одно що наркотики. Насправді ж люди, навіть в зоні бойових дій, можуть допомогти собі і відвернути себе будь-якою роботою – пранням, прибиранням, ремонтом".