/ Фото: Сергій Ніколаєв
У четвер 12 березня президент оголосить склад Конституційної комісії, яка розробить і внесе до парламенту фінальний варіант поправок до Основного закону.
СКЛАД. "Коаліціанти" пояснили "Сегодня", що комісія, фактично, створюється при АП. "У неї делеговані представники від усіх фракцій. Домовленість така, що у ВР не буде ніякої окремої робочої групи. Є профільний комітет, який займатиметься поправками до Конституції, і є група в АП під керівництвом президента", - пояснив "Сегодня" нардеп від "Батьківщини" Андрій Кожем'якін. Від "Батьківщини" у Конституційній комісії буде трудитися глава фракції Юлія Тимошенко. НФ делегував Леоніда Ємця, а "Самопоміч" – другого віце-спікера Оксану Сироїд та Олену Сотник. Інші фракції ще визначаються.
На думку Кожем'якіна, свої перші напрацювання комісія повинна представити в кінці квітня або початку травня: "Якщо місцеві вибори ми хочемо провести в жовтні цього року".
ПРОЕКТ. Як розповіли "Сьогодні" джерела в БПП, в основу роботи Конституційної комісії ляже президентський законопроект поправок, який вже пройшов оцінку Венеціанської комісії. Але, як ми вже писали, ще минуле скликання Ради і громадськість розкритикували цей документ. "Пропонувалося створити на місцях інститут представників президента (поряд з губернаторами, посада яких після поправок до Конституції, повинна стати виборною. – Авт.)", – говорив "Сегодня" заслужений юрист України, екс-нардеп кількох скликань і один з авторів Основного закону Юрій Кармазін. Більш того, за його словами, виконкоми і місцева влада отримали б всю владу на місцях, а функція загального нагляду, яка була у прокуратури (ВР позбавила прокуратуру такої функції. – Авт.), перетікала до представників президента на місцях. По суті, це спроба зробити президентсько-парламентську форму правління.
Але, за словами нардепів, всі раніше запропоновані президентом норми будуть переглянуті.
МІНСЬК-2. Спростували парламентарії і розмови про те, що в Конституції за Донбасом можуть закріпити якийсь "особливий статус" або навіть можливість створення в регіоні якоїсь вільної економічної зони зі спеціальними торговельними відносинами з ЄС і РФ. Чутки про це з'явилися після "Мінська-2". Дійсно, Петро Порошенко допускав можливість створення на Донбасі якоїсь вільної економічної зони. "Але ніхто навіть і в думках не допускає записувати це до Конституції. А особливий статус Донбасу прописаний у відповідному законі, який почне діяти, строком на три роки, відразу після проведення місцевих виборів у жовтні", – сказав нам один з нардепів від БПП.
"Можу запевнити, що наша позиція: Україна – це унітарна і суверенна держава. І ніякої федералізації, прямої або непрямої, у змінах до Конституції не буде. Питання децентралізації, звичайно, буде передбачене. Але воно піднімалося задовго до збройного протистояння. Органи місцевого самоврядування повинні отримати додаткові повноваження. Це європейська практика, яку ми повинні впровадити, а не жити за старими радянськими нормами", – сказав нам Ємець.
Погоджуються з ним і колеги по коаліції. "Це, напевно, на рівні розмов. Кожне таке пропозиція повинна детально обговорюватися. Відокремлювати якимось чином території і визначати, якими вони повинні бути, мені здається це небезпечним. Поки не закінчиться війна, вносити кардинальні зміни до Конституції щодо Донбасу, Луганщини та Криму не можна", – вважає Кожем'якін.