В Україні є три селища, чиї назви співзвучні з символом нового 2017 року — Півня: Півнівка в Луганській області, Питушків у Рівненській і Півні на Київщині. "Сегодня" побувала в Півнях і дізналася, чого тут чекають від нового року і чим знамениті місцеві півні.
Півні розташувалися за однойменним Півенським лісом за сотню кілометрів від столиці. На перший погляд створюється враження, що півнів тут значно більше, ніж людей. "Так в однієї мене... чотири півні і близько 20 курочок", — замислюючись і подумки підраховуючи, каже місцева пенсіонерка Марія Петровська. "Ой, ні, п'ять півнів, — знову підраховуючи, каже вона і тут же уточнює: — Ні, все-таки помиляюся, точно чотири, так". Пенсіонерка та інші жителі вірять, що 2017-й принесе їм, півничанам, удачу. "А ще хотілося б, щоб викликана швидка більше не заблукала на наших темних вулицях", — загадує бажання Марія Петровська.
Особливо жінка пишається своїми півнями. "Один з них — найагресивніший, не дає, щоб інші півні "спілкувалися" з його курочками — не любить, щоб кури йому зраджували. Господар, одним словом! А ще один з моїх півнів пророкує погоду. Якщо ввечері, розмістившись на сідалі, починає співати, то буде зміна погоди. Вже не раз доводив", — розповідає Марія.
Місцевий лісоруб Іван Цимбалюк, також господар декількох півнів, каже, що найбільший півень в його курнику, якого він жартома називає Петя Білий, працює і за птицю, і за кішку. "Якщо побачить мишу, наздожене і як довбане дзьобом, так і мишці кінець. Молодець!", — каже Іван. І додає, що по півню можна звіряти годинник, і не помилишся: "Яка б пора року не була, але рівно о четвертій годині ранку півні починають співати. І так протягом двох годин, аж до шостої".
Один з найбільших півнів у Півнях проживає в курнику місцевого жителя Олександра Микитчика. Чоловік не приховує, що пишається своїм вихованцем рідкісної породи орпінгтон (дуже великі), який ще й золотистого кольору, як у казці. Кури та півні цієї породи вважаються аристократами серед родичів, тому що виводилися спеціально для бенкетів аристократів. "Цей півень Петя — одесит. Мені його привезли звідти, — розповідає Олександр. — Таких півнів у народі називають пуховими. Намагаюся розвести, але поки не можу похвалитися успіхами. З курочками він робить все як і годиться, але результати не особливо радують — курчата не виживали. Ну і раз вже 2017-й – рік Півня, то вірю, що таки розведу таку породу у себе. Вона не з дешевих, дорослий півень коштує близько 650 гривень". За словами Сашка, у Петі є улюблена "пані". "Він їй зраджує, але рідко. Напевно, через те, що, як і деяким чоловікам, набридає одна і та ж жінка", — каже Микитчик.
Забарвлення: руді керують "гаремом"
Незважаючи на те, що офіційного підтвердження впливу кольору на характер немає, власники місцевих півнів розповіли нам, що їхні вихованці своєю поведінкою доводять інше. "Півні вогняного, яскравого забарвлення більш задиристі, агресивні, завжди готові вступити в бій, побачивши навіть найменше порушення кордонів своєї території, — кажуть селяни. — За нашими спостереженнями, навіть карликовому півню, який хоч і важить трохи більше кілограма, але з яскравим оперенням, не страшно накинутися на велетенського орпінгтона, який важчий у п'ять разів. При цьому такі карликові, але яскраво забарвлені півні примудряються тривалий час утримувати першість у курнику, відтісняючи своїх більш тьмяних побратимів. А ось півники світлого забарвлення, навпаки — будуть довго придивлятися, оцінювати обстановку, а лише потім кидатися в бій. Іншими словами, степеневі, не такі темпераментні, можна сказати, більш серйозні".
Скарби і прокляття
Північани кажуть, що версій назви села кілька. "У панські часи півняче кукурікання було сигналом початку роботи на панщині. З тих пір і пішла назва села", — ділиться однією з версій Марія Петровська. "Справа не в півнях, а в панові з прізвищем Півень, який жив тут колись", — не погоджується з нею Іван Цимбалюк. За словами ще одного місцевого жителя, рибака Олександра Микитчика, історія села сива, як світ. "Селу понад півстоліття, знаю, що, за переказами, церкву будували семеро небідних Іванів, а на місцевих полях — клондайк для чорних археологів. Знаходять монети 1800-х років. Були спроби у чорних археологів розкопати місцеві кургани".
За словами мешканців, не обходиться в селі і без містики. В лісі є галявина, де ростуть поруч три сосни. За легендою, поруч з ними заритий скарб, але починати його шукати погана прикмета. "На скарбі, мабуть, якесь прокляття. У більшості, хто починав копати там, потім траплялися неприємності в сім'ях", — кажуть селяни.