"План Маршалла" для України: чи є шанс воскресити ідею і отримувати по 5 млрд євро на рік

17 березня 2018, 07:33
У розпорядженні сайту "Сегодня" виявилася нова дорожня карта імплементації "Плану Маршалла" для України

Фото: pixabay.com

Гучному аналогу "Плану Маршалла" для України виповнився рівно рік. У березні 2017-го European Plan for Ukraine (EPU – Європейський план для України) вперше в литовському Сеймі представив колишній прем'єр Литви, а нині депутат Андрюс Кубілюс. Відтоді не змінилася лише сума необхідних українській економіці інвестицій – 5 млрд євро щорічно протягом 10 років. А ось сама ідея зазнала суттєвих змін.

Сайт "Сегодня" публікує нову дорожню карту імплементації "Плану Маршалла" для України. Її вже представили в Брюсселі і, за словами Андрюса Кубілюса, повезуть на саміт G7 до Канади, Міжнародну конференцію з питань реформ в Україні і саміт Україна-ЄС (докладніше про це також читайте в бліц-інтерв'ю Андрюса Кубілюса сайту "Сегодня").

Реклама

До осені минулого року, після поїздок спільної українсько-литовської групи парламентаріїв з просування EPU до ключових західних столиць, наші західні друзі доручили їй написати докладніший технічний проект. Тоді голова комітету із закордонних справ Ганна Гопко розповідала сайту "Сегодня", що Європарламент готовий надати Єврокомісії та Європейському інвестиційному банку (ЄІБ) мандат на імплементацію EPU. Але ідею поховали на саміті Східного партнерства в минулому листопаді в Брюсселі. Єврокомісар з політики сусідства Йоханнес Хан дав чітко зрозуміти: у Єврокомісії і так є всі необхідні для підтримки України інструменти (починаючи з 2014 року ЄС вже виділив Україні 12,8 млрд євро), а нові гроші дадуть тільки після проведення давно обіцяних Києвом реформ.

Реклама

У статті "ЄС не впевнений в Україні: чому Брюсселю не подобається план Маршалла" сайт "Сегодня" вже писав, що, по-перше, через невиконання взятих на себе зобов'язань по реформам Київ вже втратив багатомільйонні євросоюзівські гроші. Наприклад, третій транш макрофінансової допомоги ЄС на 600 млн євро. На це нашаровується і нездатність України освоїти виділені Світовим банком, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) і ЄБРР гроші під конкретні проекти. Яскравий тому приклад – нещодавній скандал з втратою Україною євросоюзівських грантів на модернізацію КПП на кордоні.

Щоправда, після переговорів Петра Порошенка з лідерами ЄС там же на саміті Східного партнерства в Брюсселі до певного компромісу все-таки прийшли. Український президент заявив, що з представниками Єврокомісії вдалося домовитися про розробку дорожньої карти щодо імплементації EPU. На форумі "Європа-Україна", який відбувся в Жешуві 13-14 березня, Андрюс Кубілюс показав кореспонденту сайту "Сегодня" вже готову дорожню карту – 17-сторінковий документ "European Plan for Ukraine – Building a story of success" (див. документ в фотогалереї – Авт.).

В одному з пунктів першого розділу Why the plan (Чому саме цей план) говориться: "EPU повинен використовувати досвід Плану Юнкера для Європи і Зовнішнього інвестиційного плану ЄС. Він повинен базуватися на тих же пропозиціях, що і недавно представлений Єврокомісією міні-"План Маршалла" для Західних Балкан, який передбачає 13 млрд інвестицій в інфраструктуру і реальну економіку Західних Балкан".

Реклама

Свій інвестиційний план для Європи президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер запропонував ще в листопаді 2014-го для залучення не менш як 315 млрд євро інвестицій в реальну економіку країн Євросоюзу до 2017 року. Але повністю реалізувати його не вдалося, тому терміни імплементації продовжили до 2020 року з перспективою залучити 264,3 млрд євро (84% від спочатку заявлених 315 млрд євро).

Під "Міні-"Планом Маршалла"для Західних Балкан" мається на увазі прийнята Єврокомісією 6 лютого спеціальна стратегія щодо євроінтеграції країн регіону. Крім політичних кроків, документ також пропонує збільшити фінансову підтримку Західних Балкан до 2020 року на майже 13 млрд євро. Ну і, нарешті, Зовнішній інвестиційний план ЄС, прийнятий у вересні 2017 року, спрямований на фінансову підтримку країн Африки і Східного сусідства на більш ніж 44 млрд євро.

На думку Андрюса Кубілюса, План Юнкера для Європи може стати хорошим прикладом і основою для "Плану Маршалла" для України. Але якщо Україна покаже, що може ефективно використовувати вже наявні кредитні та грантові фонди, а також прискорить темп проведення реформ, особливо в сфері боротьби з корупцією.

Покроковий "План Маршалла" для України (див. сторінку 6 документа в фотогалереї. – Авт.):

- затвердити кредитний мандат ЄС для української інвестиційної платформи і відкрити кредитні лінії ЄІБ, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій і донорів; закріпити (в новому кредитному мандат. – Авт.) інвестиційний портфель 2014-2016 рр.*, який був наданий Україні різними міжнародними фінансовими організаціями, як точку відліку (наприклад, ЄІБ міг би надати 3 млрд євро на три роки і ЄБРР 1 млрд євро щорічно);

- інвестиційна підтримка тільки за умови проведення структурних реформ і виконання інвестиційно-контрольних показників, особливо в сфері антикорупції;

- Україна повинна показати здатність освоювати інвестиції і разом з міжнародними фінансовими організаціями створити інвестагентство з освоєння донорської допомоги;

- План Юнкера для України: по 5 млрд євро щорічно до 2027 року.

* Під інвестиційним портфелем 2014-2016 рр. маються на увазі вже відкриті кредитні та грантові лінії, які Україна не використовувала.

Інвестиції з Європейського плану для України підуть на реформу енергофективності, інфраструктурні проекти (переважно на ремонт доріг) і, як наслідок, створення додаткових робочих місць, відкриття нових адміністративних центрів і навіть на відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу.

Згідно з розробленою дорожньою картою "Плану Маршалла" для України, до 2027 року Україна повинна отримати (див. сторінку 15 документа в фотогалереї. – Авт.):

- мінімум 50 млрд євро інвестицій;

- до 6 млрд євро щорічного прибутку з держпідприємств; до 40 млрд євро іпотечного ринку від проведення земельної реформи; до 2 млрд євро щорічної економії від реформи енергоефективності;

- до 6-8% щорічного економічного зростання.