Похорон по-новому: в парку і без труни

Кабмін пропонує ховати українців не тільки на кладовищах, яких не вистачає, але і на відкритих територіях, в парках, скверах і навіть лісопарках. Днями уряд вніс до Верховної Ради відповідний законопроект, в якому стверджується, що в країні з'явився певний дефіцит територій, які можна було б виділити під традиційні кладовища, тому небіжчиків в більшості випадків бажано кремувати, що українці масово і роблять.

У документі уточнюється, що поховання на відкритих територіях та в скверах буде можливо лише після відповідного дозволу місцевої влади. Але, на відміну від традиційних кладовищ, в таких місцях буде заборонено ставити огорожі, пам'ятники і навіть надгробні плити. Планується, що дозволять лише установку інформаційних табличок. Також в пояснювальній записці до законопроекту повідомляється, що вводиться новий термін – біопоховання.

"Це вид поховання померлої людини, який передбачає використання матеріалів, здатних розкладатися протягом п'яти років", – йдеться в документі.

Як роз'яснив "Сьогодні" директор одного з великих кладовищ, розробники законопроекту мають на увазі матеріал на основі тканини.

"Наприклад, звичайна труна з соснових дощок в умовах нашого клімату і рівня вологості ґрунту розкладається 13-15 років, з дубових дощок – 20-25 років. Тому йдеться точно не про гроби", – розповів "Сегодня" керівник некрополя.

У законопроекті також прописана заборона правоохоронцям, медикам і всім тим, хто реєструє смерть, розголошувати контактні дані родичів померлого представникам бюро ритуальних послуг. Останніми роками багато родичів померлих скаржилися, що відразу після смерті близької людини їм дзвонять співробітники ритуальних бюро, нав'язуючи свої послуги. Громадян обурювало, звідки у ритуальників через годину-дві після трагедії з'являлися їх номери телефонів. І припускали, що оперативні служби "зливали" ритуальникам номери телефонів за гроші.

У профільному комітеті Верховної Ради нам відповіли, що поспішати зі своїми висновками щодо законопроекту поки не будуть.

"Ми тільки почали його вивчати, – сказав нам перший заступник голови комітету Дмитро Андрієвський. – Навколо нього буде серйозна дискусія, і я абсолютно впевнений, що без широкого обговорення виносити його до зали не має ніякого сенсу і передчасно. Потрібно зрозуміти, наскільки основні положення цього досить прогресивного законопроекту відповідають традиціям і укладу життя українців".

За його словами, на розгляд документа в комітеті можуть піти тижні.

Кладовищам вже не вистачає місця

Як кажуть керівники великих кладовищ, з якими поспілкувалася "Сегодня", за останні роки загострилася дефіцит територій для поховання.

"Ситуація не критична, але проблемна. Наприклад, в Київській області складно домогтися навіть розширення меж вже існуючого кладовища, тому що на територію пустирів поблизу міст накинули оком забудовники. Щоб домогтися розширення, потрібно зібрати купу дозвільних документів. Іноді потрібно навіть дозвіл від місцевого лісгоспу. При цьому багато людей категорично проти того, щоб їх рідних кремували. З цієї причини територія кладовищ швидко скорочується. Але як би не розширювалася територія, повинні дотримуватися санітарні норми віддаленість від житла не менше 300 метрів", – розповіли керівники некрополів.

За даними Держстату, за перший місяць 2018 року померло понад 53 тис. осіб.

"Як би це крамольно не звучало, але за останні 4 роки збільшилося навантаження на кладовища на мирних територіях за рахунок того, що тут ховають і померлих колишніх жителів Донбасу", – розповіли в ритуальних підприємствах.

Церква просить відмовитися від пластику

Тим часом вже цього року жителі Дніпра вперше проведуть поминальні дні... стоячи. Влада міста ще в минулому році заборонили встановлювати на міських кладовищах огорожі і столи – відтепер можна тільки лавки. На користь свого рішення влади говорили, що огорожі заважають комунальникам прибирати територію, а багато відвідувачів "забувають, де знаходяться, і перетворюють поминання на галасливі п'янки".

Деякі навіть примудрялися привозити на кладовища мангали і влаштовувати там пікніки. При цьому реформа стосувалася лише майбутніх поховань – старі огорожі і столи не демонтуватимуть. Крім цього, влада Дніпра мали намір заборонити і вінки з пластика, проте до цього справа поки що не дійшла.

Зате в церкві вже виступили за відмову від пластикових вінків – днями відразу на декількох сайтах різних єпархій з'явилися відозви священиків до мирян. У них дуже настійно просили людей відмовитися від того, щоб у поминальні дні прикрашати могили близьких пластиковими букетами і вінками. Це, мовляв, і неекологічно, і не відповідає традиції, і подібного більше ніде в Європі немає. Замість пластику людям рекомендували засаджувати могили живими насадженнями – це і грунт зміцнить, і могила виглядатиме гарніше.

А в Києво-Печерській лаврі нам розповіли, що в Української православної церкви в цьому відношенні суворого канону немає, але загалом схвалили відмову від пластикових квітів.

"Для мертвих набагато важливіше, щоб їхні живі нащадки здійснювали милосердні справи, ніж витрачали гроші на пластикові квіти. Останні є свого роду симулятором, обманом. Приносити Господу потрібно найкраще, а пластикові квіти – це замінник справжніх. Крім того, пластикові квіти показують ставлення живих до своїх покійних родичів", – сказав нам владика Климент.