Фото: nato.int
Під куполом знову заговорили про ініціативу президента застовпити в Конституції курс України на вступ до ЄС і НАТО. Мовляв, потрібно раз і назавжди прописати цю формулу в Основному законі на випадок, якщо раптом влада в країні зміниться, і у неї виникне спокуса знову розвернути Україну в бік Росії. Наприклад, в Молдові також планують закріпити курс на вступ країни до ЄС в Конституції. Така ініціатива групи молдавських депутатів вже пройшла оцінку Конституційного суду. Але цікаво, що відбувається це в Молдові напередодні осінніх парламентських виборів і направлено, скоріше, на внутрішнього споживача.
В Україні наступного року відбудуться і президентські, і парламентські вибори. Тому подібні заяви Петра Порошенка і доброї половини нашого політикуму можна також вважати передвиборним ходом. З іншого боку, всі пам'ятають, як 2010-го "злочинний" режим ухвалив закон про позаблоковий статус, ускладнивши і без того напружені відносини України з НАТО. Статус країни-аспіранта ми відновили лише через 8 років, а підтвердження євроінтеграційного курсу коштувало Україні Небесної сотні, Криму і понад 10 тис загиблих на Донбасі. Але експерти сходяться на думці: ЄС і НАТО оцінюватимуть готовність Києва до вступу не за відповідним записом в Конституції, а за проведеними реформами.
У Раді не впевнені, що поправки приймуть
ВВперше ідея про закріплення в Конституції євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень України прозвучала в лютому від представника президента у Верховній Раді Ірини Луценко: "Ми думаємо над тим, щоб забезпечити і застовпити євроатлантичний курс і європейський в одному з розділів Конституції України. Така розмова ведеться для того, щоб дати сигнал нашим міжнародним, європейським партнерам про те, що Україна серйозно розглядає питання інтеграції в НАТО".
Буквально через кілька днів це підтвердив і сам Петро Порошенко в ході своєї підсумкової щорічної прес-конференції. За словами президента, поправки до Конституції могли б стати страховкою від несподіванок і імперативом для всіх політичних сил на роки вперед, "коли піднімають голови антиєвропейські політичні сили, які хочуть реваншу". "Прагнення до членства в Євросоюзі, членства в НАТО ми могли б зафіксувати в преамбулі Конституції. Для чого достатньо підтримки двох третин конституційного складу Верховної Ради України", – підкреслив президент.
Уже в середині березня під час візиту на Донбас Петро Порошенко заявив, що вже дав доручення підготувати відповідний проект поправок до Основного закону. А ще через два тижні президент анонсував внесення відповідного законопроекту до Ради найближчим часом.
В Конституційному суді вже підтримали ініціативу Петра Порошенка. "Так, я це підтримую, це дуже важливо. Це зробить шлях наших європейських змін, перетворень незворотнім", – заявив голова КСУ Станіслав Шевчук в інтерв'ю "Радіо Свобода".
Але під куполом, незважаючи на доручення президента розробити проект змін до Конституції про закріплення курсу України на вступ до НАТО і ЄС, про відповідну роботу нічого не знають. Так, в БПП сайту "Сегодня" підтвердили, що напевно така робота ведеться, але точно не в стінах Верховної Ради. У НФ і зовсім заявили, що готові самостійно розробити відповідний проект поправок до Конституції.
"За Конституцією це сфера компетенції президента (вносити до Ради подібні законопроекти. – Авт.), – підкреслює голова фракції НФ Максим Бурбак. – Чекаємо відповідних ініціатив глави держави. Водночас НФ готовий розробити і подати до парламенту проекти таких рішень".
За інформацією джерел сайту "Сегодня" в БПП і НФ, концепції поправок до преамбули Основного закону щодо закріплення курсу України на вступ до НАТО і ЄС опрацьовуються в Адміністрації президента. І як тільки документ буде готовий, його передадуть на розгляд профільного парламентського комітету. Але навіть в двох головних парламентських фракціях, які формують коаліцію, оптимізму щодо прийняття даних поправок до Конституції немає.
"Можливо, ще в першому читанні, де потрібно 226 "за", голоси і наберуться. Потім проект відправлять на оцінку Конституційного суду. А за голосування в другому читанні вже потрібна конституційна більшість – 300 голосів. Хоча нічого не можна виключати, тому що не проголосуй за це, і тебе тут же агентом Кремля назвуть. Але ми ж всі прекрасно розуміємо, що подібні заяви і президента, і лідерів "Народного фронту" не що інше, як формування суспільного дискурсу перед президентськими і парламентськими виборами 2019 року. Вважайте це першим передвиборним гаслом", – коментує сайту "Сегодня" один з нардепів від БПП.
Такої ж думки дотримується і виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко. За його словами, ініціативи щодо закріплення в Конституції курсу на вступ до ЄС і НАТО – передвиборний посил, те, з чим політсили та їхні лідери йдуть на вибори, і робитимуть акцентом своєї виборчої кампанії. Олександр Сушко підкреслює, що якщо президент йде на вибори, маючи одним з центральних ідеологічних постулатів саме європейську та євроатлантичну інтеграцію, то він намагається знайти для цього якісь технологічні ходи. І закріплення в Конституції курсу в ЄС і НАТО, власне те, що він, можливо, просуватиме.
"Але наша європейська і євроатлантична інтеграція зараз розвивається в набагато просунутіших правових рамках. І те, як нас сприймають в ЄС і НАТО, насамперед залежить від того, як ми виконуємо нині існуючі зобов'язання. Скажімо, відсутність реальної реформи безпекового сектору є важливішим негативним фактором, який впливає на інтеграцію України в НАТО, ніж відсутність відповідної формули в Конституції. Або, наприклад, введення е-декларування для громадських активістів (скасування якого Рада вчора провалила. – Авт.) з точки зору євроінтеграції є негативнішим фактором, ніж відсутність певної формули в Конституції", – пояснює сайту "Сегодня" Олександр Сушко.
ЕС і НАТО цікавлять реформи
ДНавіть в неофіційних бесідах з сайтом "Сегодня" під куполом не беруться прогнозувати, коли президент може внести до Ради законопроект про внесення змін до Конституції. Джерела сайту "Сегодня" в українських дипколах вважають, що це може статися ближче до саміту НАТО в Брюсселі 11-12 липня, де може відбутися засідання Комісії Україна-НАТО.
Але, як уже писав раніше сайт "Сегодня" в статті "Як це – бути аспірантом НАТО: що значить новий статус і чи світить Україні ПДЧ", проведення Комісії Україна-НАТО на саміті в Брюсселі залежить зовсім не від внесення змін до Конституції України, а від виконання Києвом конкретних реформ. Відразу після визнання Альянсом за Україною статусу країни-аспіранта директор Центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук написала в своєму блозі, що неофіційно для проведення Комісії Україна-НАТО в липні в Брюсселі представники Альянсу називають три умови: ухвалення закону про національну безпеку зі збереженням принципово важливих для НАТО положень; прийняття концепції щодо реформування СБУ та вирішення питання з Угорщиною щодо освітнього закону. Причому вимога щодо реформування СБУ знаходиться в топі пріоритетних реформ.
За результатами останнього соцопитування, який проводили відразу чотири соціологічні компанії ("Социс", КМІС, "Рейтинг" та Центр Разумкова) з 28 жовтня по 14 листопада, вступ України до ЄС підтримує 56,2% респондентів, а до НАТО – 44,9 %.
За словами директора Фонду "Демократичні ініціативи" Ірини Бекешкіної, після початку військової агресії Росії двополюсність країни завалилася. Якщо раніше Захід і Центр дивилися на Захід, а Схід і Південь – на Схід, то зараз східний вектор не є абсолютно рівноправним. Та й у поглядах людей, які проживають на Донбасі, намітилися кардинальні зрушення. Так, за словами Ірини Бекешкіної, якщо 2013 року на підконтрольних Україні східних територіях членство в НАТО підтримувало аж 0,3% населення і 94% були проти, то зараз вже 20% "за" і 50% "проти".
"Але регіонального консенсусу з НАТО все-таки немає. Значна частина тих, хто раніше орієнтувався на різноманітні зв'язки з Росією, зокрема Митний союз та інші, зараз перебувають в невизначеності. На запитання про НАТО вони підтримують нейтральний статус. Щодо євроінтеграції ситуація інша: як і раніше, більшість підтримує вступ до ЄС. Чи потрібно закріплювати цей курс в Конституції? Давайте візьмемо ст. 1 нашої Конституції про те, що Україна "суверенна, незалежна, демократична і соціально-правова держава". Чи можемо ми сказати, що на сьогодні вона повністю такою є? Це мета, до якої треба прагнути. Так само і з членством в ЄС і НАТО. Можна і внести ці прагнення до Конституції. Але для цього потрібна конституційна більшість голосів. Чи є вона? Якщо зміни вноситимуться двома окремими статтями щодо НАТО і ЄС, то щодо ЄС простіше прийняти, а НАТО можуть завалити ", – сказала сайту "Сегодня" Ірина Бекешкінаа.
Старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра наводить як приклад Молдову: 36 депутатів молдавського парламенту запропонували закріпити в Конституції країни курс на вступ до ЄС (щодо НАТО ні, оскільки Молдова позаблокова країна. – Авт.). І в грудні минулого року Конституційний суд Молдови схвалив таку ініціативу. Своє "так" трохи пізніше сказав і уряд, після чого відповідний проект змін відправили до парламенту.
"Головний аргумент такий: в Молдові є різні сили і є побоювання, що після наступних парламентських виборів (цієї осені. – Авт.) біля керма можуть опинитися інші непроєвропейські сили. А щоб у них не було спокуси звернути з курсу євроінтеграції, потрібно закріпити його в Конституції. Звісно, після цього буде важче розвернути країну в іншому напрямку. Але на практиці це нічого не змінить – це ніяк не наблизить Молдову до ЄС. І навіть якщо курс до ЄС закріплять в Конституції Молдови і України, а у наступної влади після виборів не буде голосів, щоб його скасувати, вона зможе просто проігнорувати цю норму. І дуже важко довести, що уряд не робить достатньо для просування цього європейського курсу, закріпленого в Основному законі. Тому подібні ініціативи скоріше спрямовані на внутрішнього користувача", – сказав сайту "Сегодня" Леонід Літра.