Порталу національного всиновлення "Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!" виповнилося 10 років

9 грудня 2019, 18:48
Завдяки програмі майже 10 000 дітей-сиріт знайшли щастя жити в родині

Всеукраїнському порталу національного всиновлення "Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!" виповнилося 10 років. Завдяки програмі майже 10 000 дітей-сиріт знайшли щастя жити в родині.

Портал почав роботу 9 грудня 2009 року в межах програми "Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!". Він став унікальним ноу-хау Фонду Ріната Ахметова, справжнім проривом для тоді ще недіджиталізованого суспільства. Адже 10 років тому навіть фотоанкету дитини не можна було побачити тим, хто не мав статусу кандидата в усиновлювачі! Завдяки порталові ситуація кардинально поліпшилася: можна подивитися на фотографію дитини, покохати її, а потім оформляти документи. Через якийсь час на порталі з'явилися не тільки фотоанкети, а й відеоісторії маленьких кандидатів на усиновлення.

Реклама

"Програма "Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!" починалася з підтримки дитячих будинків ще 19 років тому. Це була класична модель: приїхати в дитячий будинок і допомогти речами, подарунками. У 2005 році був створений Фонд. А три роки потому він почав програму "Сирітству – ні!", головна ідея якої – кожній дитині потрібна родина. Ще через рік ми запустили портал sirotstvy.net, присвячений національному всиновленню. Його завдання – створити зручне інформаційне поле, забезпечити підтримку тим, хто зважився подарувати свою любов дитині з дитбудинку або інтернату. У програмі працюють психологи та юристи, які допомагають батькам пройти цей шлях. 10 років тому в Україні не було нічого подібного і, як наслідок, не було культури національного усиновлення. Діти або залишалися в інтернатах, або за ними приїжджали іноземці. Сама тема прийомних сімей у нас в країні була табуйована. Існував стереотип: прийомна дитина з'являється в сім'ї, тільки коли є проблеми з народженням власної. Ми змогли змінити ставлення до цієї теми в Україні. Тепер прийняти дитину в сім'ю – це абсолютно нормально. Батьки легко розповідають свої історії публічно, і це величезний прогрес. І велика мотивація для майбутніх мам і тат. Скажу більше, зараз усиновлення – не просто норма, а вчинок, гідний поваги", – говорить Наталя Ємченко, член Наглядової ради Фонду Ріната Ахметова.

За її словами, Фонд став промоутером соціальних ініціатив і трендсетером. Наприклад, починаючи з 2008 року Фонд створив 41 дитячий будинок сімейного типу, куди взяли на виховання понад 400 дітей по всій країні, зараз в Україні понад 1100 таких дитячих будинків.

"Це дуже правильна альтернатива інтернату. По-перше, кількість дітей у дитячих будинках сімейного типу обмежена зазвичай десятьма; по-друге, в них завжди є тато і мама. Ці тати і мами отримують зарплату від держави, тобто для них це робота. Діти живуть у великих будинках, у своїх кімнатах, вони готують сніданки, ходять у загальноосвітню школу, займаються спортом і танцями. По суті, це велика сім'я. Зовсім як справжня, різниця лише в тому, що юридично діти не обов'язково всиновлені", – додає Наталя Ємченко.

Сьогодні програма і портал "Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!" є лідерами національного усиновлення. Всі роки роботи їхня суть залишається незмінною – допомогти дітям знайти щастя в родині. А також показати, що прийомне батьківство – це відповідальний, але посильний крок. Сьогодні на порталі розміщено анкети майже 6000 дітей, близько 10 000 дітей завдяки йому знайшли батьків. Щоб зрозуміти масштаб виконаної роботи, уявіть: якщо всі ці вихованці візьмуться за руки, то довжина живого ланцюжка буде дорівнює семи мостам Патона в Києві. Це в десять разів більше, ніж населення Ватикану. Якщо кожне з дітей скаже один раз слово "дякую", воно буде звучати дві з половиною години!

Фонд Ріната Ахметова в межах програми і порталу "Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!" системно допомагає як усиновлювачам, так і тим, хто тільки наважився подарувати своє тепло дитині. Він проводить вебінари з психологами, тренінги для прийомних батьків, надає допомогу дитячим будинкам сімейного типу. Аналогів цієї програми і порталу в Україні немає. Вони стали тим невидимим містком, який допомагає дітям знайти батьків.