Споживач зможе вибирати, у кого купувати електроенергію, – Підлісецький

9 червня 2017, 11:27
У нових умовах постачальник буде зацікавлений запропонувати таку вартість електроенергії, яка дозволить йому залучати та утримувати клієнтів

Закон про ринок електроенергії прибере ручне регулювання тарифів на електроенергію, створивши умови для чесної конкуренції. Про це повідомив голова підкомітету з питань електроенергетики парламентського Комітету з ПЕК Лев Підлісецький.

За його словами, в нових умовах постачальник буде зацікавлений запропонувати таку вартість електроенергії, яка дозволить йому залучати та утримувати клієнтів. Це прибере з ринку непрозорі формули і створить передумови до зниження ціни.

Реклама

"Мета закону – це створення конкурентного ринку електроенергії. На сьогодні ринку не існує. У сьогоднішній моделі є один покупець, який викуповує всю електроенергію від кожного виробника. А ціну кожному виробнику призначає НКРЕКП, в тому числі використовуючи для її визначення такі формули, як "Роттердам плюс". Коли ринок електроенергії працюватиме, електроенергія продаватиметься на конкурентних засадах, і кожен продавець повинен буде знайти свого покупця. А коли доводиться боротися за покупця, намагаються зробити свою ціну економічно вигідною. Теплова електроенергія конкуруватиме з атомною, і вони думатимуть, де дешевше купити вугілля. Адже споживачам все одно, звідки і за якою ціною це вугілля поставлятиметься. Коли ринок працюватиме, такі поняття, як формула "Роттердам плюс "або" Шанхай мінус", не матимуть жодного значення", – зазначив Лев Підлісецький.

Він пояснив, що нова модель ринку передбачає конкуренцію на двох рівнях – між виробниками, які формують ціну генерації, і продавцями, які постачають електроенергію населенню та іншим споживачам.

"У першому випадку конкуруватимуть атомна генерація, теплова генерація, гідроенергія, а також можлива конкуренція з імпортом. На другому рівні – це будуть компанії, які продають електроенергію. Це обленерго, але без функції доставки. Тут можуть з'явитися 10-30 нових компаній, які продаватимуть електроенергію в роздріб споживачам, купуючи її на ринку. і кожен споживач електроенергії – починаючи від звичайного жителя квартири і закінчуючи великим заводом – прийматиме рішення, у кого йому купувати. При цьому великий завод може мати прямий договір безпосередньо з виробником. До споживача йтиме один провід, але до нього потраплятиме електроенергія від різних продавців. А власник лінії зобов'язаний надати доступ до свого проводу кожному продавцеві", – зазначив нардеп.

Реклама

Він підкреслив, що така модель енергоринку працює у всій Європі і за її межами.

"Ринкова модель існує вже в кожній країні Європи. У Англії давно відмовилися від "британської моделі" з одним продавцем, як у нас зараз. І кожна країна, хто раніше, хто пізніше, перейшла на ринкову модель. Україна є учасником європейського енергетичного співтовариства і має угоду про асоціацію, тому ми зобов'язані впровадити у себе конкурентний ринок електроенергії. Це звичайна практика і вона найдоцільніша сьогодні. Якщо ми хочемо бути в єдиному європейському просторі не тільки політично, а й енергетично, у нас мають бути рівні умови функціонування ринку", – резюмував Лев Підлісецький.

Нагадаємо, 8 червня президент України Петро Порошенко підписав закон "Про ринок електроенергії". Підпис під відповідним документом глава держави поставив під час відвідування Трипільської ТЕС в м. Українка Київської області.

Реклама

Як повідомлялося, закон "Про ринок електроенергії" передбачає впровадження нової моделі ринку, що включає низку сегментів: ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу вперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг. При реалізації закону передбачається дворічний перехідний період.

Документ запроваджує норми Третього енергетичного пакета ЄС, в тому числі в питанні поділу компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії.

Законопроект №4493 "Про ринок електричної енергії України" Рада ухвалила в першому читанні ще 22 вересня 2016 року. До другого читання до документа було подано близько 1200 правок, які опрацьовувала спеціально створена робоча група. Перша спроба ухвалити документ у другому читанні 6 квітня виявилася провальною, 13 квітня він був підтриманий 277 голосами.