Фото: AFP
Події року, що минає, породили в нашій країні й особливе покоління дорослих і дітей зі зламаними душами, які ще довго будуть розсьорбувати наслідки війни на Сході.
За словами соціального психолога Олега Покальчука, кількість людей, які пережили сильний стрес, з кожним місяцем у нашій країні зростатиме: "Але коли людей з однаковими проблемами багато, то суспільству легше їх зрозуміти і, відповідно, є кому підтримати. У період війни, коли люди бачать, що таке справжні драми, в суспільстві прокидається великодушність: люди роблять добрі справи, щоб у власних очах виглядати краще".
Інший психолог, вона ж волонтер Лілія Власова, говорить про проблеми, які чекають бійців і дітей навіть після закінчення конфлікту. "Що стосується бійців, то можна очікувати повторення афганського синдрому: розпад сімей, схильність до алкоголю і наркотиків через бажання зняти психологічне напруження. Діти, знайомі з життям у підвалах, якщо батьки та психологи не будуть допомагати їм пережити стрес (в ігровій формі розповідати про війну, труднощі), у яких спотвориться нормальне ставлення до життя і вони можуть стати ворожими до всіх і до всього. У майбутньому це може проявитися в низькій успішності в школі і поганому стані здоров'я".
А головний лікар дніпропетровської лікарні імені Мечникова (тут рятують багатьох поранених бійців та мирних жителів Донбасу) Сергій Риженко, коли дозволяє час, розповідає про тих, чиї життєві історії найбільш запам'яталися йому і колегам. "Кіборги не здаються. Сергію 39 років. Дружина, троє дітей. З самого початку обороняв донецький аеропорт. Після бою друзі винесли з позиції на руках. Амбал – ледве вдалося розтиснути пальці і забрати автомат. У нього важка травма голови. Мінно-вибухові поранення обличчя. Перелом нижньої щелепи, маса кісткових уламків і осколків. Поговорити з ним не вдалося – у роті інтубаційна трубка. Все чує, виконує команди. На запитання "Ну що, здасте аеропорт?" – показує середній палець. Динаміка позитивна", – лікар написав на своїй сторінці в соцмережі.