/ Фото: Сергій Ніколаєв
Лікар в Україні не може призначати пацієнтові ліки з конкретною назвою – в рецепті потрібно прописувати тільки назву діючої речовини на латині. А вже в аптеці пацієнту повинні запропонувати список ліків на вибір. Про це йдеться в "Правилах виписування рецептів на ліки і вироби медичного призначення".
В деталях того, як лікар повинен виписувати рецепт на ліки, розбирався сайт "Сегодня".
На спеціальному бланку і на латині
У ліках головне – діюча речовина. Це те, що лікує хворобу. Всі інші складові, які містить препарат, створюють потрібну форму, надають йому колір, смак тощо. Саме назву діючої речовини, а не торговельну марку лікар повинен вказувати в рецепті.
"Діє спеціальний наказ МОЗ № 360 від 2005 року, яким затверджено правила виписування рецептів. Згідно з ним рецепти повинні бути виписані на бланку встановленого зразка, містити підпис лікаря та печатку установи охорони здоров'я (а також, при наявності, печатку лікаря). З огляду на, що лікар виписує речовина на латинській мові, мова не може йти про торгову марку. Вказівку торгової марки препарату можна розглядати як персональну рекомендацію лікаря", – пояснює Діна Дрижакова, директор юридичної компанії "Прима лідер груп".
Таке правило стосується рецептурних препаратів і ліків, які виготовляються в аптеці для конкретного пацієнта. Також рецепт потрібен для ліків, які зазвичай можна купити без рецепта, якщо вони відпускаються безкоштовно або на пільгових умовах.
Фото: С. Ніколаєв
Рецепт, виписаний на основі діючої речовини, дає пацієнтові можливість самому вибрати в аптеці препарат, що найбільше підходить йому за ціною, з тих, що мають одну діючу речовину.
Рецепт на ліки повинен виписуватися на спеціальних бланках. Всього є дві форми: ф-1 і ф-3. Остання – для призначення препаратів, які містять наркотичні речовини. Такі форми роздруковуються на папері рожевого кольору. Всі інші рецепти – це форма ф-1. До слова, МОЗ хоче всі рецепти перевести в електронний вигляд – це може статися вже в цьому 2019 році.
"На рецепті вказується міжнародна непатентована назва лікарського засобу. Торгова назва зазначається, якщо лікарський засіб не має міжнародної непатентованої назви, належить до лікарських засобів біологічного походження або подібних біологічних лікарських засобів (біосимілярів)", - йдеться в Правилах.
Якщо на бланку рецепта є реклама – це порушення. До того ж, в рецепті не дозволяються виправлення – інакше він стане недійсним. Крім назви діючої речовини в рецепті повинні бути вказані прізвище, ім'я та вік пацієнта. Також лікар повинен вказати точну кількість ліки і дату. Це ті дані, які лікар повинен заповнити. На самому бланку повинні бути дані медустанови, адреса і номер ліцензії.
Рецепт завіряється підписом і особистою печаткою лікаря.
Коли є винятки
Є друга категорія ліків – безрецептурні. Це ліки, які визнані досить безпечними і допустимими для застосування без нагляду працівником охорони здоров'я, наприклад, терапевтом; вони відпускаються споживачам без рецепта.
Найбільш численними є групи препаратів, які застосовуються:
- для лікування шлунково-кишкового тракту;
- протизапальні, знеболюючі та жарознижувальні засоби;
- вітамини;
- дезінфікуючі та антисептичні засоби;
- препарати для лікування інфекційних захворювань.
- ліки, що діють на органи дихання.
Фото: С. Ніколаєв
Більш того, в Міністерстві охорони здоров'я існує конкретний список ліків, які дозволяється продавати без рецепта. Всього їх понад 3000.
Саме на безрецептурних ліків пацієнт може витратити більше. Хоча в їх основі та сама діюча речовина. Сайт "Сегодня" порівняв кілька різних препаратів з однією діючою речовиною, яка застосовується при кашлі. Діапазон цін на нього варіюється від семи до 40 гривень. Різниця тільки в виробниках і назвах.
Пацієнт не завжди запитує про діючу речовину. А якщо аналогів одного препарату сотні, то людина вибирає те, що у неї на слуху, тобто, те що рекламується. Аптекар Ігор Коваленко зазначає, що серед найбільш продаваних ліків дійсно ті, які найбільше рекламуються.
"В аптеку часто приходять і кажуть, дайте що-небудь від кашлю. Але аптекар, який не знає, в чому проблема, оскільки клієнт навіть не був у лікаря, змушений запропонувати, те що не завдасть шкоди здоров'ю хворого. Показуємо, що є від "горла, кашлю", а людина вибирає. Останнім часом вибирають препарат середньої цінової категорії, те, що чутно і видно. Найдешевший варіант брати не завжди хочуть, мабуть, не довіряють якості. Хоча діюча речовина однакова", – розповів Ігор Коваленко.
Терапевт Інна Самойлова радить пацієнтам перед візитом в аптеку радитися з лікарем. Якщо такої можливості немає, то потрібно хоча б дізнатися про ліки більше – почитати в інтернеті, порівняти з аналогами, а потім вже радитися з аптекарем.
Якщо лікар виписав рецепт не за правилами, то в аптеці можуть просто не прийняти його. За відпуск ліків без рецепта аптеці загрожує штраф 102-425 грн. За повторне порушення – 1190 грн. А за сильнодіючі медпрепарати штраф – від 1700 грн і до позбавлення волі до трьох років. Чи видають аптеки ліки без рецепта – інше питання. Справа в тому, що до 2018 року в Україні діяла заборона на перевірку аптек. У минулому році Держлікслужба перевірила 968 аптек – ліцензіатів фармдіяльності – і виявила 2084 випадків порушення законодавства. Скільки з них склала видача ліків без рецепта, в статистиці держвідомства не уточнюється. Якщо ж лікар замість діючої речовини написав торгову назву, в аптеці завжди можна запитати про аналог і уточнити, яка в ньому діюча речовина.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, які продукти можна вживати при прийомі ліків.